Українське суспільство та влада повинні нарешті щось зробити з філією російської церкви в Україні. Хоча, це власне, не церква і навіть не секта, це – департамент служби зовнішньої розвідки Росії.
Події після 24 лютого засвідчують – «українська православна церква» московського патріархату на території України залишається чи не єдиною легальною структурою потужного впливу Кремля на ситуацію в Україні, а відповідно, Лаври, такі як: Києво-Печерська в Києві, Почаївська на Тернопільщині, Святогірська на Донеччині є своєрідними базами, де зосереджено потужні ресурси п’ятої колони «руzzкаво міра» на нашій землі. Як і чисельні московсько-патріархатівські монастирі, чиї огорожі й мури можуть спокійно дати фору фортифікаційним спорудам середньовічних замків. Далеко від лінії фронту, глибоко в нашому запіллі відкрито орудують ворожі ДРГ та резидентури феесбе. Всі це знають і розуміють, але не ризикують викорчувати зі святих місць для українських християн бур’яни путінської зарази, щоб часом не порушити одне з фундаментальних прав людини – право на свободу віросповідання.
Пані та панове, дайте собі спокій: те що твориться в московсько-патріархатівських храмах має таке ж відношення до свободи сумління, як Кіріл Гундяєв до дотримання 10 заповідей. «Патріарх масковскій і всія Русі» публічно проповідує вбивство цивільних християн, фактично закликає до новітнього геноциду українського народу, позбавляючи 50-ти мільйонний (а якщо з діаспорою то і більше) слов’янський етнос права на існування в ХХІ ст. в центрі християнської Європи. І то так веде себе не звичайний «брат во Христі», спокушений бісами, а особа, що претендує бути духовним лідером світового Православ’я. Правду сказано в Біблії, що прийдуть часи, коли Люцифер зодягатиметься в ризи новітнього месії й священнослужителів.
Прикладів, коли окупант використовував будівлі й структури московської патріархії для реалізації своїх злочинних намірів супроти українців, більше ніж достатньо. Ще у 2014-му сумнозвісному Гіркіну вдалося захоплення Слов’янська завдяки кількаденному переховуванню в келіях Святогірської Лаври під личиною паломників і козачків на вході. Повідомлялося, що настоятель Києво-Печерської Лаври Павло затримується при перетині українського кордону на спробі вивезення за межі України цінних ікон та іншої контрабандної продукції, що є духовними й сакральними святинями Києва. Служба безпеки України знаходить в приміщеннях Кіровоградського (!?) єпископату цілі стоси пропагандивних матеріалів на підтримку «руzzкаво міра» й окупації України. Особою, що здійснювала нещодавнє коригування обстрілу Шепетівки, виявився піп одного з навколишніх сіл, знову таки, «храму московського патріархату»…
І це далеко не повний перелік ворожої та диверсійної діяльності однієї з найрозгалуженіших і найчисельніших православних (?) конфесій в Україні. Так, привселюдно, немов би припинили в церквах «московського патріархату», співати во здравіє Кірілу Гундяєву й птн, та це привселюдно і не завжди, але і зараз для них це не війна Росії супроти України й українців, а «междуособная брань братьєв єдіного народа» та і московської окупації немає, а є «освобождєніє земель єдіной Русі от сатаністов, нацистов і бандеровцов». «Пробуждаєтся матушка Русь» – співають вони.
Сьогодні найвища пора покласти всьому цьому край, коли не хочемо щоб під час ймовірного нападу зі сторони Білорусі «ченці» Почаївської Лаври коригували залпи російських «Колібрі» та «Градів», і не дістали з під ряс автомати Калашникова, стріляючи нашим захисникам у спини на Волині. Службі Безпеки України вже давно пора навідатися в цитаделі лаврської обителі для виявлення там не лише агітаційної продукції Кремля, а реальної зброї, що вбиває і ранить не лише словом!
Торговці краденим, ворожі агенти і реальні сатаністи та содоміти повинні бути, нарешті, вигнані з Храму, найперше з приміщень Лавр, бо вони є святими для правдивих українських християн, і ці будівлі московським «патріархатом» не зводились, а були передані їм з порушеннями Божих і людських Законів.
І ніхто за них не заступиться, бо і в найглухішому волинському селі бабуся, котра щодня відвідує Лавру, знає: вона ходить туди щоб вославити Творця, а не «патріарха», створеного виключеним з духовної семінарії безбожником Сталіним, на сумлінні котрого мільйони невинно убієнних життів.
«І увійшовши до церкви, Він почав виганяти тих, що в ній продавали і купували, кажучи їм: Написано є «Мій дім є домом молитви! Ви ж його зробили печерою розбійників» (Євангеліє від Луки Гл.19)
Михайло Ратушний
