Війна і спорт

FPAkgMWXsAIBp5d

На Московії хочуть створити загони із професійних спортсменів для участі у війні в Україні.

Таку ідею подав президент їхньої федерації спортивної боротьби Міхаїл Маміашвілі. До мобілізаційного процесу, за версією цього «чистокровного» москаля, будуть залучені регіональні спортивні організації. Якщо все вдасться, то далі долучать і московські федерації. Усе звично. Кремлівський режим спершу покладається на бурятів, дагестанців, кадирівців, тувинців і всіх інших, яких, втім, стає дедалі менше. Відтак, згадали вже й про «московські федерації». За фразою «якщо все вдасться» ховається критичний дефіцит живої сили. Річ ясна, що «вдасться», бо вже й у Москві, Санкт-Петербурзі, інших великих містах розгорнуте неабияке полювання на потенційних «жмуриків». Влаштовують облави, виловлюють, як колись у Китаї горобців.

Діапазон так званої часткової мобілізації вельми широкий, зумовлений, бо, відчуттям неминучої поразки в Україні. Повістку до військкомату отримав навіть відомий у минулому боксер, нині депутат їхньої так званої Держдуми Ніколай Валуєв. Ця «горила» всіляко підтримує путінське кровопролиття в нашій країні: «Стрімка фашизація України, нагадаю, прикордонної з Росією держави, зумовила необхідність проведення спеціальної операції». Втім, ніяк цей Валуєв не може потрапити до військкомату. Нібито, живе у Санкт-Петербурзі, а працює в столиці. Потрібно віднайти час, аби поїхати додому.

Повістки стали отримувати й діючі спортсмени. Зі слів їхнього так званого міністра спорту Олєга Матіцина жодних перешкод у цьому нема. Тим паче, що, нібито, «спортсмени РФ підтримують дії Путіна». Далі цей бовдур просторікує: «Спорт – одна родина, і всі завдання, які вирішує держава, спорт вирішуватиме разом». Цікаве трактування. Згідно цієї заяви, спорт покликаний проливати кров, вбивати, катувати і грабувати.

Тим часом, повістки отримали колишній гравець москальської збірної з футболу Діньяр Білялєтдінов, чемпіон Європи з фігурного катання Дмітрій Алієв, воротар московського «Торпедо» Олександр Довбня. Щодо їхньої футбольної команди, то військкомати не оминули увагою нинішніх юриста, адміністратора та масажиста.

Цікавий факт, аби запобігти втечі спортсменів, кацапське міністерство спорту наказало державним органам призупинити змагання та тренувальні збори за кордоном. Стали відомі й перші факти про намагання «відмазати» спортсменів від священного обов’язку склеїти ласти за амбіції нелюда Путіна. Їхня федерація санного спорту домагається броні для срібного призера Олімпійських ігор 2014 року з санного спорту Владислава Антонова. У двомісному екіпажі з Олександром Дєнісьєвим він ще й ставав чемпіоном світу та Європи 2020 року.

Замість летіти на тренувальний збір у Сочі, Антонова зобов’язали прийти у військкомат Красноярська. Обурений, він став з’ясовувати причини вручення йому повістки. Наразі «тяганина» триває. Наставники Антонова сподіваються, що їхній підопічний уникне «могилізації».

Цікаво, які аргументи проти свого виклику наводив цей Антонов. Чи, бодай, задумався, що розвязана його імперією війна спершу позбавила москальських спортсменів права змагати в міжнародних турнірах. А, відтак, вони залишилися не при справах і стали вільним «матеріалом» для війни. Не переймається долею своїх колег колишня репрезентантка фігурного катання Татьяна Навка. Десь вона мала професійну солідарність і заявила: «Якщо спортсмени раніше служили або вміють тримати зброю в руках, то вони можуть бути корисними на війні з Україною та їх посилатимуть на фронт. Про решту категорій треба подумати». Варто нагадати, що ця особа є дружиною путінського речника Пєскова. Й іншої позиції від неї годі чекати.

Так само варто пригадати, що ця Навка нещодавно хизувалася вмінням тримати зброю і навіть стріляла у тирі. «Російська жінка має вміти все», – підписала вона світлину. Звісно, з метою самопіару. Але все пішло псячими стежками. У її руках була штурмова гвинтівка НАТО, про що вона й гадки не мала. Далі цю мантелепу користувачі соцмереж опустили ще й нагадуванням, що ця «російська жінка» народилася в нинішньому українському місті Дніпро, а за національністю вона єврейка. Зрештою, зброю ця пасія Пєскова тримати вміє, але про бажання участі у війні нічого не говорить.

Схожа ганебна позиція й у путінського фаната Артьома Дзюби, який перейшов із санкт-петербурзького «Зеніту» в турецький «Адана Демірспор» і звідти віщає, принижуючи тих, які не бажають гинути за кривавого диктатора. «Дійсно, у наш час багато осіб чоловічої статі, але не чоловіків», – заявив цей «півень», який не так давно «прославився» на цілий світ самозадоволенням у прямому ефірі. Нічого дивного. Прихильники кремлівського кровожерливого ліліпута нормальними апріорі не можуть бути. Як і Навка, цей Дзюба лише просторікує. Із Туреччини він ані на крок.

Прихильників Путіна не бракує й з-поміж іноземців. Такий собі воротар римського «Лаціо» Іван Проведель нещодавно висловив бажання виступати за збірну кацапів. Він вважає Путіна сильною особистістю, яка стоїть на чолі величезної країни. Далі цей італієць, мама якого москалиха, взагалі пустився берега і сказав: «Коли бачиш Путіна, відчуваєш, який великий авторитет він має у світі». Додати нічого. Тут очевидне промивання мозку із маминого боку. Проведель навіть не володіє «язиком». І як можна мріяти грати за збірну, яку, якщо колись і допустять до міжнародних поєдинків, то неодмінно освистуватимуть, зустрічатимуть ганьбою та осудженням?

Ще зовсім недавно воротар захищав кольори «Спеції» разом із нашим Віктором Коваленком і виходив на матчі у футболці із написом «Стоп війні». Не вірю, що на нього раптово шафа впала. Кремлівські метастази дуже глибоко проникають у європейський футбол. Взяти хоча б історію Романа Зозулі в іспанському «Райо Вальєкано» чи пропутінські вигуки фанатів «Фенербахче» під час поєдинку за участі київського «Динамо».

Італія вельми неоднозначна щодо України. Але проведелів у рази менше, ніж порядних і чесних гравців. Зокрема, теж воротар, який виступає під знаменами «Емполі», Гульєльмо Вікаріо. Щиро і по людськи допомагає Україні, українцям. Прихистив із родиною у своєму помешканні біженців із Дніпра, жінку Ганну і її 11-річного сина Мілана.

«Коли я сказав, чим я займаюся, Мілан був вражений. Його мама пояснила мені, що він соромиться, бо ніколи не бачив футболіста. Я показав йому декілька відео своїх ігор, а потім дав йому свою футболку. Його очі світилися, він одразу одягнув її.

Я пообіцяв йому, що шукатиму футбольну школу в Удіне, яка б його прийняла і дозволила б грати. Також тому, що так він швидше вивчить нашу мову. І другий пріоритет – знайти вчителя італійської мови. Щодо навчання, то він буде відвідувати українську школу з дистанційним навчанням», – розповів Гуельєльмо про нових друзів родини.

«Ганна і Мілан знають, що можуть залишатися в нас скільки завгодно, прихильність між нами залишиться назавжди. Я виріс на таких цінностях. Кілька років тому брат моєї матері усиновив двох дітей, які народилися в Ефіопії. Вони мої двоюрідні брати», – сказав Вікаріо в інтерв’ю популярній італійській La Gazzetta dello Sport.

Люблю футбол з дитинства. З-поміж моїх кумирів чимало «зірок» різних часів. Відтепер, ще й цей воротар, гравець, Людина…

Григорій Жибак

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа