21 березня 2024 р. у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Націософія Василя Іванишина і парадигми націотворення в українській літературі та культурі», присвячена 80-й річниці від дня народження відомого ідеолога українського націоналізму, громадсько-політичного діяча, члена Проводу ОУН-б, співзасновника ВО «Тризуб» ім. С. Бандери і ВФ «Відродження», філолога і літератора, видавця і редактора, почесного громадянина м. Дрогобича.
Участь у конференції взяли учені та інтелектуали із різних регіонів і академічних центрів Києва, Львова, Запоріжжя, Одеси, Ужгорода, Сум, Умані та Дрогобича. Розпочав її доктор філологічних наук, професор кафедри теорії та історії української літератури Петро Іванишин.
З вітальними словами до учасників звернулися: Валентина Бодак – ректор університету; Максим Козицький – начальник Львівської обласної військової адміністрації; Дмитро Ярош – командувач Української добровольчої армії; Олександр Сич – голова Івано-Франківської обласної ради; Тарас Кучма – міський голова Дрогобича; Степан Кулиняк – голова Дрогобицької районної адміністрації; Микола Посівнич – голова обласного осередку Центру національного відродження ім. С. Бандери.
Відеопривітання з фронту передали Андрій Стемпіцький – заступник командира 67 ОМБ; Андрій Тарасенко – військовослужбовець 67 ОМБ, керівник партії «Правий сектор»; Олег Микитюк – Головний командир ВО «Тризуб» ім. С. Бандери.
У програмі конференції були наукові доповіді: від вивчення ідеологічних аспектів національного державотворення до аналізу літературних творів, різноманітні аспекти діяльності та впливу на ці процеси Василя Іванишина. Вони присвячені не лише минулому, але й сучасним викликам, які стосуються національної ідентичності, мови, ідеології та національного відродження.
Пленарні доповіді виголосили: проф. Олександр Сич (Івано-Франківськ) «Постать Василя Іванишина в контексті трансформації українського націоналізму;
проф. Ірина Фаріон (Львів) «Gente Ruthenus, natione Polonus: до джерел проблеми національної ідентифікації (на матеріялі мовного вибору українського духівництва пол. ХVI – пол. ХVII ст.)»;
проф. Микола Васьків (Київ) «Геополітичні чинники українського «табелю про ранги» світової літератури»;
проф. Петро Іванишин (Дрогобич) «Герменевтика Василя Іванишина і деміфологізація Московії».
Згодом відбулися засідання по секціях, де були представленні цікаві доповіді: Юрія Сиротюка, Сергія Квіта, Миколи Посівнича, о. Івана Гаваньо, Богдана Завідняка, Олега Багана, Віри Котович, Василя Ільницького, Олексія Вертія, Ігора Набитовича, Ярослава Яремко, Степана Сеньківа, Петра Мацьківа, Марії Стецик, Миколи Замомря, Сніжани Новак, Тараса Кремяня, Богдана Червака, Григорія Клочека, Дмитра Дроздовського, Олександера Ситника, Олександра Музичка, Василя Деревінського, Лариси Йолкіної, Михайла Шевченка, Тетяна Беценко.
У своїх виступах про Василя Іванишина говорили, як про великого мислителя й інтелектуальний феномен, людину, яка бачила набагато більше й дальше, ніж його сучасники та соратники. Він був автором понад трьох сотень публіцистичних, наукових, філософських, політологічних, ідеологічних, аналітичних та художніх робіт.
Ім’я Василя Іванишина належить до числа найяскравіших творчих та академічних імен філологічного факультету ДДПУ імені І. Франка. Власним прикладом, силою свого слова і палкої відданості ідеї та чину він виховав не одне покоління вчителів – палких патріотів України, молодих людей, які й тоді, й сьогодні без вагань стали на захист Свободи та Незалежності нашої Держави! Визначальним для себе завданням він вважав плекати національну свідомість українців, зміцнювати національну солідарність, засівати слова правди і свободи.
Нагадаємо, що Василь Іванишин є автором відомих наукових та філософських праць, що значною мірою посприяли національному відродженню наприкінці 1980-х – на початку 1990-х: «Українська Церква і процес національного відродження», «Мова і нація» (у співавторстві Ярославом Радевичем-Винницьким), «Нація. Державність. Націоналізм» та ін.
