Українці ще не встигли осмислити феномен Майдану, а у москві вже були переконані, що він несе москві екзистенційну загрозу

maidanFire

21 листопада 2022 року Україна в восьме в умовах війни відзначатиме День Гідності та Свободи. Цього дня з інтервалом у дев’ять років розпочалися два наймасовіші протести в сучасній Україні: у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності.

Не вперше українці, які виходили на Софійський майдан у 1917–1918 роках та на майдан Незалежності у 2013 році, змушені брати в руки зброю, щоб чинити опір оскаженілому північному сусідові, який ховає під маскою «старшого брата» лик найлютішого ворога. Український фронтир не одне століття формував нашу свідомість, упливав на нашу історію та культуру й урешті-решт позначився на формах нашого спротиву.

20 лютого 2014 року під час Революції Гідності у середмісті Києва силовики розстрілювали протестувальників, які майже три місяці обстоювали на Майдані європейське майбутнє України, свої гідність і свободу. Україна тоді оплакувала Героїв Небесної Сотні. І не одразу усвідомила, що вбивства людей на вулицях Києва у січні-лютому 2014 року були передвісником розв’язаної кремлем війни, яка навесні охопить південь і схід, а вісім років по тому – всю Україну.

Українці ще не встигли осмислити феномен Майдану, а у москві вже були переконані, що він несе екзистенційну загрозу відродженому путіним тоталітарному режимові та суперечить хворобливим маренням російського президента усунути наслідки найбільшої, на його думку, геополітичної катастрофи ХХ століття, якою став для нього розпад СРСР. Із часів Помаранчевої революції, просуваючи ідею про українців на Майдані як ворогів російського режиму та народу, кремль формував у головах росіян образ оскаженілих фашистів, які загрожують самому існуванню росії. Пропагандистська машина рф призвела до абсолютного викривлення світосприйняття, в якому абсурдні та злочинні твердження сприймаються як догмат і виправдовують найстрашніші злочини.

Водночас, сучасна росія, яка є продовженням як російської імперії, так і СРСР з їхнім шовінізмом, ксенофобією, російським націоналізмом, культом царів і вождів, вихвалянням військових перемог («дєдивоєвалі») є екзистенційною загрозою для України та усього цивілізованого світу.

2014-го бойові дії йшли на сході, саме там українська армія захищала найвищі цінності, обстоювані на Майданах. У лютому 2022-го полем битви за свободу та незалежність стала вся країна. Повномасштабна агресія росії проти України перетворила нашу державу на своєрідний Майдан із його базовими принципами самоорганізації, консолідації, взаємодопомоги. Війна змусила нас активніше переосмислювати своє минуле, глибше відчувати й усвідомлювати важливість тих ціннісних орієнтирів, що їх чітко було задекларовано на Майданах.

Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук назвав Небесну Сотню першими героями російсько-української війни, які прорвали московську блокаду. Самоорганізація та згуртованість людей стала одним із тих вирішальних чинників, який завадив російським окупантам «узяти Київ за три дні». Саме з Майдану йшли боронити східні українські землі перші добровольчі підрозділи у 2014 році. У лавах ЗСУ б’ються сьогодні й майданівці. Чимало з тих, хто пройшов вогонь Майдану, на жаль, загинули, захищаючи Донецьк, Маріуполь, Київ, Харків, Чернігів, інші українські міста й села…

Питання вшанування пам’яті героїв Майдану та російсько-української війни спричинило певний зсув свідомості: українці зрозуміли, що мають пантеон своїх – національних – героїв, що сучасні герої не повинні лишатися невідомими та що героями можуть бути не лише загиблі, а й ті, хто не зраджує себе та чинить спротив ворогові.

Усупереч наріканням українців на повільні зміни у державі, особливо якщо це стосується добробуту, наше суспільство зазнало відчутної трансформації. Ідеться передусім про формування українців як політичної нації й поступові зміни ціннісних орієнтирів та усвідомлення важливості обстоювання свободи й гідності, формування громадянського суспільства, знання своєї історії та культури.
Водночас від часів Революції Гідності українці почали впливати на Європу та весь демократичний світ. Уже тоді європейські інтелектуали вказували на парадокс: Майдан, який почався з євроінтеграційних гасел, далі зайшов у суперечність із західним мейнстримом, адже громадяни європейських країн цінності безпеки та добробуту ставили вище від демократичних.

Певний час після Євромайдану західний світ тримався осторонь подій, які відбувалися в України. Лише російсько-українська війна в її гострій фазі, що почалася 24 лютого 2022 року, й передусім отой спротив, який чинять не тільки українські військовики, а й цивільне населення, змусили демократичні суспільства та уряди усвідомити важливість України для майбутнього Європи.

І справді, свобода та гідність були тими цінностями, за які виходили й гинули люди на Майдані. Свободу та гідність сьогодні захищають і виявляють українські воїни та цивільні громадяни.
Тож, віримо, що дух свободи, ті чесноти та цінності, які гартувалися на Майданах, приведуть Україну до перемоги. Будьмо єдині, сильні, звитяжні! Пам’ятаймо свою історію, вшановуймо наших Героїв, плекаймо відважні ЗСУ!
І будьмо певні – ми вистояли на  Майдані, переможемо і у війні!

Слава Україні!

пресслужба Музею Майдану

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа