25 лютого 2024 року коло українських організацій – Українське національне середовище, Союз українок України, Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги, Українське лікарське товариство у Львові, Громадська рада «Святий Юр», Наукове товариство імені Шевченка, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис», Клуб успішних жінок «Жінки України» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українка в історії нації», присвячений третій річниці від дня заснування свята української жінки – Дня українки.
Вступне слово привітання величного в прийдешньому часі національного свята – свята української національної жіночої ідентичності виголосив завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич, мовивши таке:
«Коли ми прагнемо піднесення нашої нації, коли ми думаємо про молоду численну свідому націю, здатну виповнити нашу територію і світовий національний простір, ми прагнемо піднесення українки – берегині нашого українського роду.
Ми прагнемо гармонії українського чоловічого і українського жіночого світів, які складають єдиний правдивий український світ, створений Богом, прагнемо взаємин рідності і піднесення українки до рівня пошанування і святості.
Побожність і рідність в Роді: батько і мати, мати і син, батько і донька, брат і сестра, українка і українець; віра, традиція, ідентичність і відповідальність перед Творцем за долю нації – це триматиме нас в подальшій історії».
Своє привітання Євген Салевич завершив словами Пророка нації Тараса Шевченка про те, що «в нашім Раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая…» (поезія «У нашім Раї на землі…»).
Поезію Тараса Шевченка «У нашім Раї на землі…» представила в артистичному виконанні художник-монументаліст, іконописець, союзянка Союзу українок Наталя Білоус.
Про обожненість, святість і рідність у Шевченковому зображенні українки (у доповіді «Образ Шевченкової українки») розповів відомий дослідник давньої української літератури і традиції Павло Салевич, сказавши наступне.
Шевченків образ українки провідний у його творчості. Щодо зображувальної поетичної логіки цього образу нераз можуть виникати питання, тому що пояснити їх сучасними художніми засобами не вдається.
Таким є, зокрема, Шевченків образ молодої матері-українки з дитяточком малим у поезії «У нашім раї на землі...»: «У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим». Сей образ обожнений. Шевченко зізнається, що він перед сим образом молився, як перед образом матері Божої. Сей образ-українки для Шевченка не перестає бути обожненим і рівним із Божою матір’ю й тоді, коли поет розповідає, що се образ пóкритки.
Таким є також образ жінки-відьми у поемі «Відьма», що має інфернальні риси, зокрема, перестала розмовляти людською мовою. Цю жінку-відьму назвали Марою і засудили недобрі серця та язики, а Шевченко називає її матір’ю і сестрою: «Се не мара. Моя се мати і сестра, Моя се відьма, щоб ви знали».
Таким є калейдоскопічне зображення українки у вірші «Садок вишневий коло хати», де в передвечірньому образочку української сім’ї, в центрі – многоликий образ українки: «співають дівчата», «матері вечері ждуть», «дочка вечерять подає», «мати хоче научати», «поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх і заснула коло їх», «не заснули лише дівчата і соловейко…».
Суть обожненості, святості і рідності наведених жіночих образів Шевченка не можна пояснити сучасними художніми засобами, та можна пояснити багатотисячолітньою українською міфологічною традицією, зокрема культом Великої Богині-Матері, який був відомий в українців ще у Трипільські часи. Якраз звідти обожненість, святість і рідність Шевченкових образів українки, берегині української сім’ї і всієї української нації, української духовності, віри, звичаїв, традицій і нашого світовідчуття.
Концептуальні промови на круглому столі привітань Дня українки виголосили: завідувач кафедри давньої історії України та архівознавства, професор Ольга Щодра «Українська жінка: від Трипілля до сучасності»; доктор історичних наук Ігор Гаврилів «Українка – воїн в історії національно-визвольних змагань ХХ століття»; доктор філософських наук Ігор Держко «Українські жіночі організації в Галичині часів Австро-Угорщини»; почесна голова Союзу українок України Ореслава Хомик «Благословення українки на битву за Україну»; представник Львівської міської організації Союзу українок Ксенія Базилюк «День українки у контексті українських героїнь»; заступник голови НТШ, голова Львівського відділу Союзу українок Лідія Бойчишин «Мотив невмирущості від Лесі Українки»; голова Українського лікарського товариства у Львові Мирон Островський «Генетичний код українки»; голова Львівської організації Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги «Українка на шляху мучеництва і страждання», громадсько-політичний діяч, заступник голови Громадської ради «Святий Юр» Ігор Кузьмак «Відродження українки – відродження нації», редактор журналу «Наша спадщина», поет Андрій Левик «Поетичний образ українки», почесний консул Литовської республіки Ярослав Візняк « Українка і литовка: питання національної гідності», голова Клубу успішних жінок «Жінки України» у Львові Надія Гаталяк « Українська жінка в сучасному світі».
Слово на круглому столі привітань, окрім уже згаданих учасників, мали доктор філологічних наук Тарас Пастух, кандидат історичних наук Валентина Матяшук, лікар Ірена Фільц, відомий художник Ігор Колісник, підприємець, голова політичної сили «Духовна Україна» Юрій Путас, підприємець Олег Подвірний, громадський діяч Юрко Антоняк, молодий музикант Святослав Салевич та інші.
Пісенне привітання на Святі прозвучало у неперевершеному виконанні молодого талановитого співака Артура Поркуяна.
Довершили Свято надзвичайної краси голоси співачок етно – гуртів автентичного співу «Коралі» та «Жива» Людмили Зборовської, Надії Іванців та Вікторії Тітарової, які подарували присутнім концерт українських народних пісень та пісень на слова Тараса Шевченка та Лесі Українки.
Букети квітів присутнім українкам дарував Юрій Путас.
Круглий стіл привітань українок відбувся за сприяння директора підприємства « Євротерм» Олега Подвірного.
Світлини Свята Ігоря Колісника.
