Поєдинок української Прем’єр-ліги між «Львовом» та ковалівським «Колосом», який відбувався у місті Лева, виокремився кричущим злочином супроти України та українців, вчиненим на території нашої держави!
Минулого числа у своєму дописі я згадував виконувача обов’язків головного тренера львівської команди Віталія Шумського в контексті його спілкування українською мовою. Власне, не один Шумський нею спілкується, але, під час тренувань чи матчів, українські тренери «чіпляють» собі «язик» і «общаютса на общєпрінятом». Не заперечує того й львівський фахівець. Зокрема, коли перебував на перегляді в «Уралані» з Елісти. Іноді, «проскакують» москалізми й тепер. Але це, як виняток. Назагал, Шумський спілкується лише рідною мовою.
Ситуація, про яку йтиметься нижче, не перша в його житті. Під час виступів за «Дніпро» він з дружиною мав неприємну ситуацію, коли у тодішньому Дніпропетровську хотіли купити взуття і звернулися до продавчині українською. На що та відповіла: «На каком языке вы со мной разговариваете? Я не понимаю». Довелося нагадувати цій особі без роду і племені, що вони українці і перебувають в Україні.
Тривав другий тайм матчу між львів’янами та ковалівцями. Господарі поступалися. Звісно, за такого розвитку подій тренер команди-невдахи емоційно реагує на перебіг гри. Тим паче, загальновідомо, що «Колос» утримує клан Засух, близьких друзів колишнього президент Кучми, за якого вони нечувано збагатилися. Відтак, прихильність суддів до цієї команди не дивує. У звітному поєдинку гості ще й пенальті реалізували. Найвище футбольне покарання призначається нечасто. Та ще й у ворота господарів. Очевидно, Віталій Шумський міг висловити своє невдоволення роботою суддів. Що він і не приховує. Мовляв, за одне і те ж порушення правил головний арбітр Віктор Копієвський карає його підопічних і ніяк не реагує на дії ковалівців.
Під час емоційного звернення Шумського до четвертого судді Миколи Кривоносова спілкуватися з ним державною мовою, той покликав головного рефері матчу, який, після нетривалих перемовин із своїм помічником, показав наставнику львівської команди жовту картку!
Себто, ситуація виглядає так. В Україні, під час українського чемпіонату, за участі українських команд, українські (українські?! – Г.Ж.) судді карають одного з тренерів, який забажав, аби вони спілкувалися з ним державною українською мовою! Цікаво, чи можна уявити щось таке в Московії, Польщі, Англії?.. Зрештою, в якій країні ще є таке?!
Усвідомивши скоєне, ці, так би мовити українські судді, вдалися до підступних контраргументів. Спершу, вони наголошували, що Віталій Шумський своїми діями систематично заважав їм працювати. Відомо, що всі тренери емоційні. І, коли їхня емоційність б’є через край, судді вилучають їх із керівного містка на трибуни або попереджають жовтою карткою. Що і зробили вони у випадку з Шумським. Але! І цей факт «русскаязичні» українські слуги футбольної Феміди не врахували, створюючи собі алібі, чому покарали тренера саме після вимоги спілкуватися державною мовою?! Не раніше і не пізніше!
І до бабці ходити, щоб щось уточнити, не треба. Український футбол у цілковитій багнюці «русскава язика». Носії української у ньому виглядають такими собі інопланетянами. Зокрема, очільник Української Асоціації футболу Андрій Павелко, який не раз і не два зодягав вишиванку, українською два слова до купи зліпити не може. Видко, відчуваючи запах смаженого, і то вельми, бо за такого розвитку подій завинили не тільки судді, а й достойники від гри мільйонів в Україні, із Будинку футболу повідомили, що четвертий арбітр матчу Микола Кривоносов буде позиватися до суду на тренера «Львова» Віталія Шумського за наклеп. Ось такої! Тут важливо звернути увагу, що не сам Кривоносов це повідомив, Будинок футболу, себто УАФ. Очевидно, що радилися, як вчинити. І це аж ніяк не одноосібне рішення судді. У них уже написані в Комітет арбітрів УАФ пояснення епізоду всіма суддями, які обслуговували матч. Річ ясна, всі як один вони будуть стояти на своєму. Ці свідчення під копірку вже направлено в Контрольно-дисциплінарний комітет УАФ. Дивина та й годі. Чи має хтось сумніви, що всі ці «ка», «кадека» й інші «абевегеде» навіть пікнути не можуть без дозволу свого «папи» Павелка?
А що Віталій Шумський? Як йому бути у ситуації, коли супроти нього вся ця зграя футбольних пройдисвітів? Вони ж розуміють, що прецедент неабиякий. А перейти на державну мову ой як не хочеться. Комусь з огляду на походження, комусь на промосковські погляди, комусь елементарно розуму не вистачить, аби вивчити солов’їну.
Тренер наголосив: «Я не хвилююся. Я висловив свою думку… Я вважаю, що наші арбітри повинні розмовляти державною мовою, тому що вони публічні люди». Цілком зрозуміле бажання.
Зрештою, в якій країні ми живемо, що після всього, що трапилося, українець розпочинав інтерв’ю зі слів: «Я не хвилююся…»?! З якого дива і допоки ми будемо хвилюватися?! Чому всі ці носії ворожого «язика» далі верховодять, подають на нас до суду і таке інше?! Вимагання спілкуватися українською, державною мовою, це наклеп? Усі ці судді прагнуть судити міжнародні поєдинки. З-поміж багатьох критеріїв відбору є обов’язкове знання англійської мови. То чи не час запровадити це в українському футболі? Допоки він буде засмічений «язиком»? Та ще й одвічного ворога.
І ще. Не менш тривожне. Футбольний клуб «Львів» заперечує, що у нього нібито вимагали заяву щодо пом’якшення ситуації навколо конфлікту Віталія Шумського і суддів. Звісно, ноги ростуть із УАФ. Оскільки клуб це спростовує, то й розвивати далі тему нічого. Але, поміж рядків читаючи, якби не було диму, то й заперечення, оприлюднене ФК «Львів», зайве. Втім, воно з’явилося…
Розвиток подій у цій справі дасть чітку відповідь. Зокрема, на чийому боці Українська Асоціація футболу, а відтак, чи був тиск на тренера, клуб. Втім, найголовніше, що час очищувати український футбол від чужинського смороду, зокрема, від так званого «русскава язика». А разом із ним гра мільйонів позбудеться чисельних «сєпарів», перевертнів, «ватників», тих, яким «какая разніца», москалів, ворогів, яких, ніби зміїв, пригріло головне українське футбольне відомство.
Якби ця Асоціація була дійсно українською, то сама б і вже давно ініціювала перехід на державну мову і не допускала до участі в поєдинках жодного «русскоязичнава» суддю, інспектора чи делегата матчу. Натомість, виглядає, що нині ця УАФ буде намагатися «зам’яти» справу. Та ще й, бажано, покарати у той чи інший спосіб Віталія Шумського.
ХХІ століття. Центр Європи. Україна! Не український тренер має нині хвилюватися, а «русскаязичний», так званий суддя!
Григорій Жибак
