У Решетилівській і Чорнухинській громадах Полтавщини демонтували пам’ятники сталіністу Горькому

БУЛО-Погруддя у селі Загребелля

На Полтавщині триває процес позбавлення символьного публічного простору від імені одного із провідних ідеологів комуністичного сталінського режиму Максіма Горького. Зокрема, пам’ятники цьому російському імперському письменнику з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та ГО «Декомунізація. Україна» демонтовано у місті Решетилівка Полтавського району та селі Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району. Про це повідомив один із ініціаторів усунення імперських маркерів з публічного простору, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Решетилівка-демонтаж

Згідно з п.1.2. рішення №673 12-ої сесії Чорнухинської селищної ради 8-го скликання, яке підписав селищний голова Олександр Василенко, здійснили демонтаж і провели благоустрій території, звільненої від російського імперського комуністичного маркера працівники комунального підприємства «Чорнухи благоустрій». Рішенню сесії передували звернення громадських активістів та представника УІНП на гарячу урядову лінію КМУ.

Решетилівка-демонтовано

Пам’ятник Горькому у Решетилівці був розташований на території і перебував у приватній власності ТОВ «Бурат-агро». Тож після звернення Олега Пустовгара демонтаж відбувся зі згоди керівництва цього підприємства згідно з рекомендацією відділ культури, молоді, спорту та туризму виконкому Решетилівської міської ради.

Як повідомили у Полтавському офісі УІНП, опрацьовується питання щодо переміщення обох незаконних об’єктів до музейного простору, зокрема «Парку радянського періоду» у Спадщанському лісі неподалік Путивля.

Досі недемонтований памятник Горькому селі Мануйлівка Козельщинської громадиДосі недемонтований памятник Горькому селі Мануйлівка Козельщинської громади

«Рішенням Козельщинської селищної ради Кременчуцького району ім’я Горького прибрано з назви комунального літературно-краєзнавчого музею у селі Мануйлівка. Пам’ятники голові спілки письменників СРСР Горькому( Пєшкову) демонтовані у селах Левенцівка Чутівської громади Полтавського району, Крячківка Пирятинської громади Лубенського району, Середняки Петрівсько-Роменської громади Миргородського району. Останній на Полтавщині пам’ятник сталіністу Горькому досі бовваніє у селі Мануйлівка Козельщинської громади. У населених пунктах Полтавщини лишається майже 50 вулиць і провулків, які звеличують росіянина Горького», – розповів Олег Пустовгар

ТЕПЕР-Загребелля демонтовано

Довідково, за офіційними даними УІНП: Максим Горький https://bit.ly/3W61nip (Пєшков Олексій Максимович). Народився – 16 березня 1868, Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія, помер- 18 червня 1936, Горки, Московська область, РРФСР, СРСР). Російський, радянський «пролетарський» письменник, член РСДРП(б). Був засновником псевдохудожнього напряму і методу соціалістичного реалізму в літературі, який насильно нав’язувався владою і сприяв закріпленню ідеології комуністичного тоталітаризму в СРСР. У 1934–1936 роках – голова Спілки письменників СРСР, тобто став першим очільником духовної в’язниці-резервації для творчої еліти, яка повинна була під контролем влади «правильно» вихваляти злочинний режим. Саме Горькому належить гасло: «Если враг не сдаётся, – его уничтожают». Його широко використовували в СРСР під час проведення терористичної політики, а зараз воно на озброєнні сучасних російських окупантів. Підтримував та схвалював систему сталінських комуністичних концентраційних таборів ГУЛАГ. У 1926-1927 роках був одним із співтворців наклепницької комуністичної кампанії, спрямованої проти провідника українського визвольного руху, видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри. Взяв участь у процесі над убивцею Петлюри, виступив на захист більшовицького вбивці Самуїла Шварцбарда. Показав себе активним комуністичним пропагандистом, що вкорінював у масовій свідомості поняття «петлюрівщина», «петлюрівці» як «ворожі, буржуазні, антибільшовицькі явища». Не визнавав української мови, називав її «нарєчієм».

Полтавський офіс УІНП

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа