У експозиційній залі «Козацька держава» державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви» цими днями культурна агенція «Терени» влаштувала інтелектуальне зібрання «Велика історична дискусія: (Пере)осмислюючи імперський міф Полтави».
Подія зібрала сотню полтавців та гостей міста: взяли участь громадські діячі, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, викладачі історичних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету, студенти історичного факультету цього вишу, журналісти, містяни, що небайдужі до проблематики державної політики деколонізації. Модератор: Ігор Сердюк — доктор історичних наук, професор, викладач Київської школи економіки. Стержнем зібрання стали виступи та відповіді на запитання від провідних українських істориків, спеціалістів з раньомодерної історії України. Зокрема спікерами зібрання стали: Віктор Горобець — доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Володимир Маслійчук — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Наталія Старченко — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України; Юрій Волошин — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету. Вони вели вели мову про новації з досліджень та презентацій історії Полтави і (пост)Гетьманщини, долю культурної спадщини, місцеві ідентичності та міфи, Полтавщину у загальнонаціональному та європейському контексті. Чимало уваги було приділено Полтавському полку Гетьманщини. Порушувалися питання: якою є історія Полтави поза міфами; як сучасні дослідники переосмислюють спадщину (пост)Гетьманщини; що означає це переосмислення для локальної та національної ідентичності; що таке імперський міф — як його переосмислювати та трансформувати; як працювати з російськими імперськими наративами у науці, музейній справі та публічному просторі.
Наголошувалося, що свого часу в ідентичність Полтави був вмонтований потужний імперський контекст, який домінував над іншими складниками. Цей контекст потребує деконструкції і фахового переосмислення. Йдеться про Полтавську битву і її роль у формуванні російського імперського міфу. Він є одним із найбільших «китів»-підвалин російської псевдоісторичної пропаганди. Цей міф стоїть на одному рівні із іншим імперським – про «Київську Русь як колиску трьох братніх народів» та ін. Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, події, пов’язані з Полтавською битвою і воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім’я лишаються об’єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. 27 червня 1709 року об’єднане військо шведського королівства і Гетьманщини на чолі із Мазепою і кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком зазнало поразки. Армія Московського царства, яке очолював цар Пьотр I (за Тарасом Шевченком: «це той перший, що розпинав нашу Україну») перемогла. Полтавська битва стала одним із ключових чинників трансформації Московського царства у Російську імперію. Тож Полтава протягом століть у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо позиціонується як «місто Петра І і російської військової слави». Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою. Відома ідея: «Москва — третій Рим, а четвертому не бувати». Вона домінує у свідомості путіна, у кабінеті котрого, як неодноразово повідомляли російські телепропагандисти, висить аж 4 портрети царя Пєтра I. Після відвідування виставки, присвяченої 350-й річниці з дня народження Пєтра I у червні 2022 року кремлівський диктатор путін порівняв себе з ним, а вторгнення в Україну — з Північною війною. Водночас попри намагання імперської пропаганди, повстання Мазепи стало дороговказом для кількох поколінь борців за незалежність України.
Представництво УІНП в Полтаві
