13 червня в Києві відбулася конференція за участю патріотичних активістів з центральних, північних, східних та південних регіонів України. Основна тематика заходу – «Похід на Схід» та примноження здобутків українських національно-патріотичних сил під час місцевих виборів 2015 року.
На початку конференції до присутніх звернувся Голова Організації Українських Націоналістів (бандерівців), Стефан Романів, який окреслив головні задачі Організації в рамках реалізації проекту «Похід на Схід» в сучасних умовах.
«Роль ОУН (б) – впливати на оточення – політичне, суспільне, військове, на західних партнерів, на діаспору. Ми започаткували свого часу ініціативу «Форум українських справ» для того, щоб вийти у світ. Бо одне з наших завдань – лобіювати Україну в світі – в Канаді, Австралії, США, ЄС. Маємо своїх людей у владі, кожен з них буде впливати на оточення. Але при цьому ми постійно повинні вишколювати нові кадри. В рамках походу на Схід ми повинні не тільки вчити, презентувати книжки, але говорити з людьми. Нас прекрасно зрозуміють і підтримають, якщо ми просто якісно будемо виконувати свою місію, зокрема, допомагаючи нашим воякам на Сході. Так успішно виконувати, як це робиться в рамках ініціативи СКУ «Захист патріотів», – наголосив Стефан Романів.
В цьому контексті координатори «Захисту патріотів» Уляна та Марко Супруни поділилися досвідом своєї волонтерської діяльності і допомоги воякам:
«Коли ми стали активно проводити свою роботу, то нам одразу почали довіряти. Почали надавати аптечки, а потім стали вкладати в них книжки історичного та ідеологічного змісту. І сталося так, що багато хто з вояків згадав про участь своїх родичів у боротьбі ОУН і УПА», – каже Уляна Супрун.
В свою чергу Марко Супрун анонсував конференцію до річниці визволення Слов’янська, яка відбудеться в цьому місті за участю волонтерів, місцевих патріотів, військових. Головна мотивація заходу, за словами Супруна, підготувати людей до місцевих виборів у жовтні.
Обговорюючи питання місцевих виборів юрист, викладач НАУКМА Леонтій Шипілов розповів про законопроекти, які зараз перебувають на розгляді і чекають на голосування.
«Є два законопроекти – від громадських експертів та від Адміністрації Президента, які мають кращі шанси бути проголосованими. По них можна знайти компроміс, але залишається дуже мало часу, і є питання, чи зможе хоча б один із законопроектів набрати більшість голосів. Якщо не встигнуть – то матимемо вибори за старим законом, а це дає можливість для реваншу проросійських сил».
Учасники заходу також обговорили проблематику роботи в областях, акцентуючи увагу на південно-східних, а особливо – прифронтових регіонів.
Координатор мережі волонтерів «Вільні люди» Сергій Кузан наголосив, що Росія роками формувала так звану «східну» ідентичність.
«Українська держава на це не реагувала, а намагалася домовлятися. Деструктивні тенденції підтримувалися діяльністю УПЦ МП. Нам треба виконати велику роботу, що стосується підтримки та реабілітації воїнів АТО, роботу з населенням вражених російською заразою регіонів, формувати і залучати патріотичні кадри. Для нас в роботі з людьми маркер простий: чи ти проти України чи ти за Україну. Як не цинічно звучить, але війна відкрила нові можливості. Так, у нас піднявся рівень патріотизму і громадської активності».
Громадський активіст Олександр Шевченко, який, як і Сергій Кузан, представляє Харків, розповів, які складнощі і перспективи є в його місті для патріотичних сил. Куди складнішою є ситуація в звільненій частині Донецької області. За словами представника делегації з Донбасу, в звільнених містах області й далі заправляє номенклатура Партії регіонів. Зокрема, Дружківка є повністю підконтрольною сферою інтересів Бориса Колесникова. Проводити декомунізацію в таких умовах дуже складно.
«Місцевих чиновників треба брати й «закривати». І в жодному разі не можна пускати на вибори тих, хто є сепаратистами по суті. Тут реально розвивається жорстка боротьба за Україну. В кожній школі так чи інакше вчать вбивати українців. Ми чекаємо на жорстку позицію держави і підтримку з її боку проукраїнських сил», – повідомляє делегат.
На проблемах реалізації пунктів Закону про декомунізацію наголошує і представник Миколаївщини.
«Попри практичну відсутність відверто проросійських і сепаратистських рухів, в області керують люди, що зовсім недавно перебували в лавах Партії регіонів і КПУ. З ними знайти спільну мову щодо перейменування вулиць чи населених пунктів не є можливим. А розумна молодь на таку зарплату, яку офіційно платять держслужбовцям, йти не хоче».
Навіть у здавалося б цілком українській Полтаві існують чимало прихованих і відкритих загроз з боку симпатиків Росії, про що повідомив Віктор Стеблянко.
«Наприклад, у нас самі військові чиновники не хочуть закупати ті ж аптечки. Хоч під це даються кошти! Але ж не хочуть закупати. Що робить Міноборони, що роблять військкомати? Закупають по скаженим цінам, щоб відмити гроші. Шалений спротив українським ініціативам іде з боку московського патріархату. А місцеві регіонали ведуть себе дуже хитро: вони вчасно «відійшли від справ». Хоч тутешня ПР саморозпустилась, але весь колишній актив ПР піде на вибори – від «Опозиційного блоку» чи під іншими прапорами».
Є проблеми й на Черкащині. Делегат від Смілянщини наголошує, що в Смілі Партія регіонів чекає свого часу. Мера-регіонала не вдалося зняти, бо він постійно перебуває на лікарняному.
Народний депутат від Запоріжжя Ігор Артюшенко в свою чергу розповів, що на момент закінчення Майдану 90% населення вважали Запоріжжя українським, лише 10% було сепаратистів.
«Але є ризик, що частина з них проголосує за «Опозиційний блок». Проблеми є в районах з економічних причин (Мелітополь, Бердянськ були орієнтовані на російські ринки). На виборах там можуть голосувати за проросійські сили. Тому з деякими місцевими групами треба діяти жорстко, цього вимагає специфіка регіону і прифронтова зона», – каже нардеп.
Георгій Сахнюк із Сум розповів, що для міста і області немає загрози появи у владі сепаратистських сил. Але наразі треба працювати з місцевими громадськими активістами, вчити їх, підтримати.
Тарас Гребеняк проаналізував динаміку змін політичних симпатій на Сході і Півдні (13 областей, окрім АРК), і окреслив перехід на проукраїнські позиції більшості населення цих регіонів (за винятком Донбасу). «Бачимо наше завдання і місію також в тому, щоб сформувати нові регіональні проукраїнські еліти. В першу чергу на Сході», – каже Тарас Гребеняк.
Директор Центру Національного Відродження Тарас Рондзістий, звертаючись з підсумковим словом до учасників конференції, додав, що попри непрості задачі, з ними треба впоратися, працювати з людьми. Також він наголосив на необхідності виховання нових, молодих кадрів та анонсував на жовтень наступний Форум українських справ, що буде присвячений національно-патріотичному й військово-патріотичному вихованню українців.
Сергій Багряний, УІС
