– Ох і грамота! – здивовано сміюсь з диплому переможниці рукопашних змагань на базі 76-ї псковської десантної дивізії РФ. – А що у тебе ще є?
– Еще есть документы на БМП. Российскую. Нужно забрать и можно будет ездить!))
– Тобто??
– Ну, мы тогда летом отбили у сепаров БМП. Оказалась прям с России, в очень хорошем состоянии. Но [якщо я не наплутав] покойный Динамит вез на ней какое-то оружие, дайцы стопнули и отобрали БМП. Сейчас “беха” на штраф-площадке так и стоит у них. А у меня документы остались!
Юля Толопа – російська націоналістка, приїхала з Кубані в Україну під час Майдану. Коріння роду тягнеться від українського козацтва. Переможниця багатьох видів єдиноборств, займалася спортивною стрільбою. Доброволець батальйону “Айдар”. Позивний “Валькірія”. Пройшла все пекло війни. Знає Надію Савченко, нашого Ореста(загинув під Лутугіно), мізантропічного канадця Назара(хто пам’ятає))). Неодноразово поранена. Під час підриву на міні єдина вижила з екіпажу джипу. Лишилась жива бо вилетіла через люк. Юлю викинуло на двадцять метрів від автомобіля. Зараз виховує дитину і планує записатися на військову службу. Як тільки вирішить питання з документами.
Юлия Толопа не маша гайдар. Юля два роки в Україні. Майдан, війна, поранення. І тридцять шість років тюрми їй обіцяють в РФ. Юля є на календарях українських героїв війни. Але насправді її для України неіснує. У солдатки з “Айдару” немає жодних документів. Жодних. Крім спортивних нагород минулого. Та документів на російську БМП.
…
Знайшли календар з Юлею у штабі 58-ї бригади в Авдіївці.