5 травня в Києві Східноукраїнський центр громадських ініціатив спільно із Ceasefire Center for Civilian Rights презентували звіт «Від соціального захисту до репарацій для України: повчальний досвід на основі справ цивільних осіб, позбавлених особистої свободи в умовах збройної агресії Росії».
Дослідження базується на понад 500 інтерв’ю з постраждалими, результатами фокус-груп, аналізі українського законодавства та юридичної практики спроб постраждалих отримати допомогу від держави.
Перша частина звіту сфокусована на аналізі вже існуючих механізмів допомоги цивільним особам, які пережили полон. Друга частина звіту висвітлює бачення людей, які пережили ці поневіряння на широкий спектр проблем, зокрема на різні форми репарацій.
На заході були присутні представники українських та міжнародних НУО, асоціації постраждалих, представників органів державної влади.
Мей Томсон, експертка з роботи з репараціями Ceasefire Center for Civilian Rights зазначила:
«Окрім того, що ми аналізувати досвід тих, хто був в полоні і проблем, з якими вони стикаються після звільнення, ми виступаємо за те, щоб з міжнародних фондів виплачувати ці кошти. Ми презентували вже цей звіт на Раді ООН з прав людини і будемо відстоювати ідею таких виплат перед урядами інших держав».
Голова СЦГІ Володимир Щербаченко наголосив, що важливо завчасно налагодити механізми підтримки постраждалим від війни.
«Державна допомога потрібна громадянам для відновлення справедливості. Ця допомога потрібна зараз, поки людина може нею скористатись, а не після її смерті. Теперішня ситуація є ганебною: держава залишає без підтримки багатьох своїх громадян (як цивільних, так і військових), які були позбавлені свободи через їх чітку громадянську позиції і дії на захист України. Така політика неприпустима», – зазначив він. Саме проблематиці вдосконаленні державних механізмів підтримки і було зосереджене обговорення під час заходу.
Згідно проведеного дослідження є ряд проблем в роботі Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ проти України, яка діє при Мінрозвитку. Саме на основі рішень цієї Комісії держава приймає рішення надавати чи не надавати фінансову підтримку українським громадянам, яких позбавила свободи країна-агресор.
Юристка СЦГІ Юлія Чистякова зазначили, що насамперед проблемою є те, що законодавство, яке регулює статус постраждалих, приймалося ще до початку повномасштабного вторгнення, і наразі не відповідає новим реаліям. Також проблемним моментом є закритість роботи Комісії – багато скарг на те, що вона не надає мотивованих рішень про відмову та не описує, як звільнені з полону українці та українки можуть виправити ситуацію після відмови у задоволенні їхніх звернень. Процес, пов’язаний зі збором документів і підтвердженням прав, є забюрократизованим, складним та емоційно-виснажливим для людей, які щойно повернулися на свободу. Іншим важливим аспектом є недостатнє інформування – колишні полонені самостійно мають вишукувати інформацію про те, як може допомоги їм держава.
Серед учасників були постраждалі, які поділилися своїм досвідом взаємодії з Комісією.
«Для мене принципово, щоб цей факт підтвердження позбавлення волі був підтверджений документально», – розповів журналіст Олександр Білокобильський, який про причину відмови у допомозі дізнався лише через суд.
Художник Сергій Захаров зазначив, що при підготовці документів отримав відмову, аналогічну до наведених у звіті прикладах, що наводить його на думку, що справи не розглядаються детально.
Колишній член Комісії, голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець окреслив проблеми в роботі Комісії зсередини – це і велика кількість заяв, з якими не ознайомлюються; і незмінність членів Комісії і відсутність прозорої процедури відбору до неї.
«Наше завдання як суспільство воюючої країни зібрати повну інформацію про понесені збитки, про завдану шкоду РФ і виставити рахунок наприкінці або при паузі щодо цієї війни. Коли ми масово відмовляємо постраждалим у визнанні їх страждань, ми самі зменшуємо обсяг шкоди на компенсації по якому будемо потім претендувати в майбутньому», – зазначив він.
