Для державотворчого процесу, для розвитку держави та формування світогляду її громадян немаловажну роль відіграє те, що і як відзначається, святкується у державі.
Вельми корисним було б на державному рівні в лютому, напередодні весни, коли вся природа і людство ждуть пробудження і відродження, звернутися до Свята Героїнь, яке зародилося в діаспорі ще в 50-х роках минулого століття і здатне добре впливати на виховання патріотизму та національної гідності українців.
Зародження Свята Героїнь
Свято Українських Героїнь зродилося в п’ятдесятих роках ХХ ст. у діаспорі, коли увесь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Найбільш вражаючою у цих подіях була участь у повстанні жінок (переважно українок), які беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили перед радянські танки, котрі були направлені на придушення повстання в’язнів. Жінки виступили вперед, намагаючись захистити повсталих від розправи, вважали, що неможливо військовим нищити беззбройних жінок… Проте танки, послані нелюдами, не зупинилися, сунули вперед, і під їхніми гусеницями обривались життя сотень кращих дочок України… Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських героїнь. І тих, що згинули під совєтськими танками, і всіх героїнь, якими споконвіків багата українська земля.
Феномен українського жіночого героїзму
Україна, як ніяка інша країна, наповнена проявами саме жіночого героїзму. Коли в інших країнах, героями ставали переважно чоловіки, то в Україні маємо зразки надзвичайної свідомості та надзвичайного героїзму жіноцтва. І це варто підкреслювати.
Коли багато народів оспівували лише жіночу красу своїх дочок, українські легенди й літописи відзначали героїзм і патріотизм, притаманний українському жіноцтву.
З найдавніших переказів і легенд доходять до нас відомості про прадавнє жіноцтво України: Либідь, сестру засновників Києва, Доброгніву, дочку київського посадника Уліба, княгиню Ірину Аскольдову та інших.
Завжди перекази підкреслюють, що цим жінкам були притаманні мудрість і мужність.
І зараз, коли Україна в небезпеці, бачимо чисельні зразки жіночого героїзму!
А жіночий героїзм – це вищий ступінь героїзму. Жінка з природи – сотворіння делікатне, ніжне, фізично досить слабке. Кожен геройський вчинок коштує їй багато більше, як чоловікові. І все ж упродовж усієї нашої історії ми маємо подиву гідні постави жіночого героїзму. У всі важкі для нашої землі часи жінки мужньо вставали поруч чоловіків, твердо протистояли ударам ворогів чи стихій, своїм незбагненним героїзмом надихали на високі подвиги чоловіків, оберігали їх від зневіри та занепаду духу через послані долею поразки. Продовжують цю традицію і в наш час.
Важливість відзначання Свята Героїнь
Від 1950 року це свято відзначалося і далі відзначається в діаспорі. В радянській Україні тоді існувати не могло. З 1993 року Свято Героїнь утверджується в Україні, але, на жаль, не має широкого розголосу та належного трактування. А відзначення такого свята здатне виховувати патріотизм, зміцнювати почуття національної гідності.
Відзначаючи це свято, ми можемо побожно згадати і вшанувати пам’ять кращих дочок України, ширше взнати і глибше осмислити їхні приклади служіння Україні та вибрати для себе благодатні орієнтири на шляху гідного поступу. Підтримуючи Свято Героїнь, ми можемо відроджувати здатність українців на самопосвяту й жертовність задля блага Вітчизни, що, на жаль, значно занепали в сучасному суспільстві.
Чому ж саме лютий вибрано для цього свята?Кілька об’єктивних факторів підказали такий вибір. Адже у цьому місяці народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України – Леся Українка – жінка, яка продемонструвала надлюдську силу в протистоянні немилосердній недузі, усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності й подвигів здорових та сильних. Вшановуючи пам’ять нашої геніальної поетеси, варто акцентувати на її незвичайній мужності.
І за дивним збігом, саме у цьому місяці завершили своє земне життя славні українські патріотки-героїні Ольга Басараб, Олена Теліга, Наталка Винників, Галя Заячківська, Дарія Гнатківська, Олена Антонів, Марія Лаврів, Наталія Шухевич …
Про них та багатьох інших треба широко згадувати в це свято, на їхніх прикладах виховувати сучасне покоління.
Чому так?
Дивно й прикро, що в нас легко приймаються свята пива, пампуха, шоколаду та інші комерціалізовані й бездуховні святкування, а ідеологічно-просвітницьке свято не має належного розуміння навіть серед тих, хто позиціонує себе як українських патріотів. Невже Україні потрібні лише гурмани й бізнесмени?
Застановімося над цим і виправляймо ситуацію. Відроджуймо славні традиції патріотизму й ідейної наснаги, спільно шануймо й відзначаймо Свято Українських Героїнь у лютому! Не є перешкодою, що стало вже традиційним Свято Героїв у травні. Доповнюймо наші патріотичні свята, Українські Герої заслужили не одне святкування!
