Організація Українських Націоналістів (бандерівців) з глибоким сумом сповіщає, що 5 квітня в Черкасах упокоївся в Бозі незламний, безкомпромісний борець за незалежність України, громадський активіст, багаторічний очільник Черкаського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих, член ОУН (б)
Микола Кривоніс.
Народився Микола Іванович 1934 року в селі Мшана Зборівського району на Тернопільщині. В його родині кожен був членом підпілля ОУН або належав до УПА. За це і поплатилися свободою.
Малолітній Микола був репресований разом з матір’ю на підставі наказу НКВД СССР № 7124 від 31 березня 1944 року як член сім’ї учасника підпілля ОУН. Їх виселили на спецпоселення в Комі АССР 14 січня 1945 року з конфіскацією майна.
Його сестру в 1948 році засудили у Львові, дали 25 років каторги. Брат і батько отримали по десять років ув’язнення.
У листопаді 1946 року Микола Кривоніс здійснив разом з мамою відчайдушну втечу з поселення. За це матір судили і дали десять років таборів. Звільнили достроково після смерті Сталіна.
У 1969 році Микола Кривоніс переїхав жити на Черкащину.
Працював на заводі «Хімреактив» електриком, творив на підприємстві осередок РУХу, розбудовував націоналістичні структури на Черкащині.
Реабілітований на підставі ст. 3 Закону УРСР від 17 квітня 1991 р.
Брав активну участь у роботі громадських об’єднань області та України. Був членом Теренового Проводу ОУН (б), членом Проводу Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих.
Нагороджений орденами «За заслуги» I, II, III ступенів, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, орденом «Козацька Слава» I, II ступенів, іншими високими нагородами і відзнаками.
Микола Кривоніс залишив у скорботі двох доньок, онуків і правнуків.
Вічна пам’ять!
Тереновий Провід ОУН (б)
