Полтавці схилилися перед пам’яттю членів УГГ, УГС та полеглих на Східних кордонах оборонців рідної землі

У Полтаві завершилися урочистості «Нас єднає Україна» з нагоди відкриття виставки до 42-ї річниці заснування Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод та вшанування українців, хто у важкій боротьбі відстоював рідну землю.

Учасники ініційованого Полтавською обласною організацією Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих урочистого зібрання (голова Анатолій Банний) та відвідувачі започаткованої Українським інститутом національної пам’яті (голова Володимир В’ятрович), Всеукраїнським товариством політичних в’язнів і репресованих (голова Орина Сокульська) та Музеєм шістдесятництва – філією Музею історії міста Києва (директор філії Олена Лодзинська) виставки «В’язні сумління. Український правозахисний рух 1970–1980-х років» вклонилися пам’яті членів Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки, котрі в невтомній борні за Свободу і Незалежність відійшли у вічність. Серед них – Микола Руденко, Петро Григоренко, Левко Лук’яненко, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Василь Стус, Іван Сокульський, В’ячеслав Чорновіл, Ярослав Лесів, Ніна Строката, Святослав Караванський…

П’ять років неоголошеної російсько-української війни. Нашого болю, нашої туги за тими, чиї життя віддані за Україну. Полтавці та земляки, котрі приїхали до нашого міста на урочисто-скорботний вечір, – це і голова «Ветеранського об’єднання Українська Гельсінська Спілка» Олесь Шевченко, його заступник Олександр Ткачук, голова Одеської обласної організації ВТПВіР Олекса Різників – вшанували пам’ять захисників України від російських окупантів.

Пливли думки легкі, немов вітрила,

Свята чекала мрія на порі…

І так би випростались, й розпростерли крила,

І засліпились сонцем угорі… –

світлій пам’яті Героїв присвятила поезії ведуча заслужений працівник культури України, голова обласного відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» Валентина Шемчук. Цього дня ми були разом із Марією Верлон, Тетяною і Юрієм Грицаями, Ігором Мочаловим, Оленою Синюк, Ольгою Цедік – мамами й батьками полеглих у боротьбі з російськими агресорами на Сході України Романа Василенка, Антона Грицая, Олександра Мочалова, Дениса Синюка, Антона Цедіка.

Благословенне слово промовив отець Богдан Свято-Успенського кафедрального собору Православної Церкви України. Депутат Полтавської районної ради, волонтер Григорій Рябокінь, учитель історії та правознавства Едуард Фісун із учнями міського багатопрофільного ліцею №1 імені І. П. Котляревського, де навчався Антон Цедік, студенти й кандидат філологічних наук Віра Мелешко – завідувач кафедри української літератури Національного університету імені В. Г. Короленка, який закінчив Антон Грицай, військовослужбовці частини 3052 – капітан Сергій Малков і молодший сержант за контрактом Артем Бархан та продовжувачі справи полтавця Романа Василенка, випускників гімназії № 17 і загальноосвітньої школи № 38 Дениса Синюка й Олександра Мочалова – курсанти Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації віддали шану кращим синам України.

Запашний полтавський хліб від ВТПВіР став дарунком артистам пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» (художній керівник заслужений працівник культури України Федір Кривенко) обласної філармонії.