Помер Степан Хмара…
Він був одним з апологетів боротьби за Українську Державу. Почав свою політичну діяльність ще за часів комуністичної окупації. І був одним з лідерів антикомуністичного руху опору 1970–1990-х років. Політичний в’язень совєцьких концтаборів. Засуджений «за націоналістичну діяльність».
В часи розпаду СССР особисто для мене був моральним орієнтиром. Добре пам’ятаю його, коли він приєднався до нашої студентської Революції на граніті у 1990 році. Тоді його чин для нас був знаком народної підтримки і дав додаткове розуміння правильності нашої позиції.
Згадую епізод, коли у листопаді 1990-го Степана Хмару знову заарештували. Тодішня влада намагалася уникнути хвилі народних протестів в столиці на його захист і етапувала Степана Хмару у в’язницю в моїх рідних, і тоді русифікованих, Сумах. Але сумчани дуже швидко спромоглися організувати вуличні акції на його захист. Пишаюся тим, що був одним з тих, хто брав участь у них.
Депутат Верховної Ради кількох скликань. Його публічні виступи та діяльність мали яскраво виражену національно-державницьку спрямованість. Він був одним з тих, кого можна назвати сумлінням української нації.
Хай з Богом Спочиває! Вічна пам’ять!
Олег Медуниця, Голова ОУН (б)
