З глибоким сумом сповіщаємо, що 4 березня 2024 р. у Львові помер член Організації Українських Націоналістів (бандерівців)
Володимир Муравський – «Мураха».
Народився 29 червня 1978 року у Львові. Навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка на історичному факультеті. Працював науковим працівником у Центральному державному історичному архіві України у Львові, Національній бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України, Музеї Гідності у Львові та був завідувачем відділу фондів. Активіст ГО «Громадська варта», «Допоможи фронту», Резерву І дивізії УНА, Лицар відзнаки «Гвардія революції» (Залізний хрест Майдану).
Був відомим істориком-архівістом, дослідником визвольного руху, активістом Спілки Української Молоді в Україні, громадським діячем, волонтером, автором ряду наукових досліджень, упорядником та співупорядником, науковим консультантом багатьох видань, зокрема збірників творів Юліана Вассияна та Миколи Сціборського, збірки документів «Конгрес українських націоналістів 1929 р.», розширених видань «Нарису історії ОУН» Петра Мірчука і збірника «Євген Коновалець та його доба», «Пластового мартиролога» та ряду інших.
Друг Володимир мав добре серце, яке билося для його родини, друзів, рідного Львова та України, біль якої він відчував по особливому. Йому не бракувало приятелів, часу і тем для спілкування. Був щирим і відкритим для правди, вірячи, що правда робить нас вільними. І робив він це з тим особливим юнацьким запалом, який зберіг, навіть розмінявши четвертий десяток років. Він прагнув не лише вивчати та досліджувати українську історію, але й творити її.
Цю жагу до творення реалізував у СУМ, до якої долучився в 1994 р., під час навчання у Львівській гуманітарній гімназії. Поборював людську байдужість і невігластво, розкривав славні та трагічні сторінки української минувшини. Займав активну громадську позицію під час Помаранчевої революції та на барикадах Революції Гідності, у волонтерській діяльності…
Друг Володимир залишив добрі справи і пам’ять про світлу Людину – патріота, мрійника та Друга, який запалював світло істини. Нехай наша молитва освітлює Його шлях до Царства Небесного.
Щирі співчуття дружині Лілії, синові Борису, усім рідним та Побратимам.
Вічная пам’ять!
Тереновий Провід ОУН (б)
