Особливий статус для російської мови – це інструмент знищення України

Законопроект «Про внесення змін до Конституції України», внесений Президентом, суттєво звузить мовні права українців. Українська мова – обов’язкова умова існування Української держави, а звуження сфер існування призведе до її зникнення, – такі висновки зробили експерти та громадські активісти на прес-конференції про мовні ініціативи Президента, організованій активістами ініціативи «Дріжджі», Громадського сектору Євромайдану та Всеукраїнського комітету захисту української мови.

Доктор юридичних наук Володимир Василенко, автор першого проекту Декларації про державний суверенітет України, суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу, вважає, що якщо не захистити українську мову, то через декілька десятиліть вона буде повністю витіснена російською.

“З перших днів незалежності України Росія наполягала, щоб Україна визнала російську мову як другу державну. Чому так? Тому що Росія розглядає російську мову як геополітичну зброю для просування “русского мира”, в якому немає місця для незалежної України”, – пояснює юрист.

Володимир Василенко наголосив на тому, що просування російської мови зумовлене не не бажанням захистити російськомовних, права яких в Україні надійно захищаються. “Більше того, російська мова де-факто має привілейований статус в Україні. В українських судах немає жодної скарги від російськомовних про порушення їхніх мовних прав, немає скарг в омбудсмена. В Україні порушуються мовні права українців, а не росіян. І захищати треба українську мову, а не російську. Надання російській мові особливого статусу – це інструмент знищення України”.

Він зауважив, що навіть якщо українська буде захищена, то з російською мовою все буде гаразд, нею будуть користуватися. Російській мові немає загрози, бо вона є державною мовою в Росії. Водночас, іншого ареалу існування української мови, крім України, немає.

Директор Інституту української мови, мовознавець, доктор філологічних наук Павло Гриценко зауважив, що не можна виокремлювати російську мову з усіх інших: “Підкреслюю, що кожна мова національної меншини є особливою”.

Він зауважив, що за часи незалежності в Україні так і не відбулося українізації. “Питання української мови дуже тісно пов’язане із моделюванням політики у державі. Якби ми мали чіткі орієнтири щодо побудови українськоцентричної України, ми б знали, як вибудовувати пріоритети. Ми маємо чітко знати, що ми будуємо українськоцентричну Україну, у якій водночас панує повага до інших культур, до інших мов”.

Як зазначає експерт Центру політико-правових реформ із конституційного права Ярина Журба, у законопроекті «Про внесення змін до Конституції України» в розділі XI «Місцеве самоврядування» міститься положення про надання місцевим радам права запроваджевати  спеціальний статус для російської та інших мов національних меншин. Це є порушенням порядку внесення змін до Конституції.

“Не можна в розділі про місцеве самоврядування корегувати статус мов, так як він визначений в розділі І Конституції. Змінити конституційні статуси мов в Україні можливо лише шляхом внесення змін до першого розділу Конституції. Таким положенням законопроекту поставлено під загрозу всю конституційну реформу. В майбутньому це може стати підставою для визнання закону про внесення змін неконституційним. Тобто ми ризикуємо стати на ті ж граблі, що у 2004 році”, – пояснює експерт.

За її словами, питання статусів мов в Україні є пріоритетом для Росії, а не України: “Суспільство це питання не хвилює. За опитуванням Центру Разумкова і ДІФ (2012 рік) питання мови займає 31 місце серед питань, які хвилюютьсуспільство”.

Ярина Журба зауважила, що законопроект «Про внесення змін до Конституції України» готувався політиками, а для підготовки такого важливого законопроекту необхідно залучати фахівців-конституціоналістів.

Тарас Марусик, Голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації «Меморіал» імені В.Стуса, фахівець з мовної політики, зазначив, що зміни до Конституції приймаються поспіхом і це негативно відображається на їх сприйнятті. “Надання російській мові вищого статусу не вирішить проблеми з сепаратизмом, а лише загострить”.

Анна Ющенко, активістка ініціативи “Дріжджі”, учасниця голодування під час Мовного Майдану у 2012, навела статистику, підготовлену рухом «Простір свободи», яка підтвердила домінування російської мови в багатьох регіонах і багатьох суспільних сферах України.

Так, за її словами, частка газет, що видаються українською мовою, становить 30,2%, а журналів -18,5%. У прайм-тайм восьми найрейтинговіших телеканалів у жовтні 2013 року частка російської мови в ефірі перевищила 50%, а української – 31,8%. Моніторинг 6 нейрейтинговіших радіостанцій засвідчив, що частка пісень українською мовою у їхньому ефірі продовжує падати з року в рік і нині становить 2,2%. Лише 50% книг надруковано в Україні державною мовою, причому більшість з них – навчальна література, а масований імпорт книг з Росії в рази перевищує випуск книг в Україні.

Анна Ющенко розповіла, що за підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 29 великих містах лише 46% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 49% надруковано меню українською і тільки з 36% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. Вона зауважила, що такі дані свідчать про те, що українська мова потребує захисту.

Наприкінці прес-конференції Володимир Василенко закликав українців організовувати акції протесту проти антиконституційних змін в мовній сфері, які підривають підвалини державності України: “Треба, щоб громадяни писали листи, організовували акції протесту проти змін в мовній сфері”.