Національний музей-заповідник українського гончарства – один із прикладів становлення скарбниці Національного духу. Виткий шлях самовідданого плекання правічного гончарного ремесла нині вивищує Музей гончарства як Храм Української Самобутності. Сходинками Державної, а згодом – Національної музейної установи він піднявся до унікального центру дослідження, збереження й популяризації української гончарської спадщини, аналогів якому немає як у нашій Державі, так і поза її межами.
У вихорі історичних подій колектив Музею-заповідника на чолі з його фундатором і незмінним натхненником Олесем Пошивайлом продовжує примножувати духовні реліквії нашого народу. Десятиліття невтомної праці дали можливість вихопити з Лети виняткові зразки української кераміки, архівувати численні матеріальні свідчення, закарбувати на сторінках Історії тисячі імен творців, дослідників, сповідників мистецтва Глинотворчості.
Знаково, що Національний музей-заповідник українського гончарства постав саме в Опішному – одному з найбільших і найдавніших гончарних осередків України. Глибинні джерела кришталево чистих традицій, що виходять на поверхню Сьогочасності крізь Глину, наснажують непоборною земною енергетикою, силою Справжності. Саме тому опішненська кераміка незмінно славиться у світах як бренд українського гончарства, а Музей-заповідник нині має за честь презентувати автентичну самобутність визначних центрів української кераміки.
Водночас Музей-заповідник зберігає нерозривну єдність давніх традицій і сучасності, популяризує творчість самобутніх майстрів-гончарів, спільнотворить Майбуття разом із модерновими художниками-керамістами. Особливо тонко відчуваючи необхідність мистецького розвитку, колектив Музею-заповідника щодень складає на вівтар української й світової культури добірні плоди своєї виставкової, дослідницької, пам’яткоохоронної, культурно-мистецької й видавничої діяльності.
У день свого 30-ліття Національний музей-заповідник українського гончарства об’єднав у дружнє коло велику родину – колишніх і нинішніх співробітників, односельців, давніх друзів і поважаних гостей. 12 серпня 2016 року, з нагоди ювілею, в Опішному відбулася Урочиста Академія «Гончарська скарбівня України в міжнародному культурно-мистецькому просторі: історія, досвід, перспективи».
Святкові події в Музеї мистецької родини Кричевських розпочала наукова частина: її склали доповіді керівників та співробітників структурних підрозділів, що познайомили присутніх з історією заснування Музею-заповідника, формуванням музейних колекцій, виставковою діяльністю, набутками керамологічних студій та іншими напрямами музейної діяльності.
Ювілейне святкування продовжилося в Центрі розвитку духовної культури, де гості стали учасниками вернісажу виставки «30 років у світлинах», що представила фотознімки з архіву Музею-заповідника та приватних зібрань його співробітників, а також переглянули фільм про Національний музей-заповідник українського гончарства, відзнятий Аудіовізуальною студією «Відродження». Присутнім випала унікальна нагода – відкрити невідомі сторінки основотворення Музею-заповідника, які оповіли про колосальну роботу, подолану його колективом, – 30-літню історію становлення опішненського музейництва.
На адресу ювіляра цього дня пролунало багато добрих побажань. З вітальними словами до генерального директора та колективу звернулися представники виконавчої влади місцевого, районного та обласного рівня, а також Міністерства культури України, які нагородили співробітників музею почесними грамотами. Гостем Урочистої Академії став начальник Управління культури Полтавського обласного виконавчого комітету та Полтавської обласної державної адміністрації (1989–1999), заслужений працівник культури України Петро Бондаревський, чиї праця, зусилля, знання й досвід свого часу стали фундаментом Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
До привітань на адресу Музею-заповідника приєдналися колеги з Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, Хорольського краєзнавчого музею. Завідувач відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ірина Бекетова зауважила: «Ви робите велику справу, адже зберігаєте, примножуєте й надихаєте, даєте приклад, як можна зберігати не тільки колекцію, а й історію – історію людей, своєї місцевості, малої й великої Батьківщини». Приємним подарункам стали вітання від Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського, що почала становлення в структурі Музею-заповідника, представників вищих навчальних закладів Полтавщини – Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка й Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, з якими Музей-заповідник єднають давні партнерські відносини, а також численні вітальні листівки від інших наукових та музейних установ України.
З нагоди 30-ліття Музею-заповідника до Опішного завітала відома радіожурналістка, ведуча програм Національної радіокомпанії України, заслужений журналіст України Емма Бабчук: «Я була тут 20 років тому. За цей час так змінилося Опішне, тут розквітнув Музей – у мене бракує слів! Незвичайно – це той скарб, який виділяє нас з-поміж інших народів. Опішне – справді столиця українського гончарства!».
Творчим дарунком для учасників Урочистої Академії став святковий концерт Заслуженого ансамблю пісні і танцю України «Лтава» імені Валентина Міщенка Полтавського міського будинку культури.
Ювілей Музею-заповідника – лише невелика мірка на полотні Історії, але помережана самобутнім візерунком, гідним національного пошанування.
Жанна Різниченко,
інформаційна служба Національного музею-заповідника
українського гончарства в Опішному.
Фото Богдана Пошивайла
