В Будинку Національної спілки письменників України відбувся круглий стіл «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини». Захід було організовано Українським інститутом національної пам’яті за сприяння Центру історії державотворення України в ХХ столітті, Національного університету «Києво-Могилянська академія», газети «День» та НСПУ.
В рамках круглого столу науковці, експерти, представники органів влади обговорили питання негативного впливу комуністичної ідеології на українське суспільство, злочини комунізму проти людяності та шляхи якнайскорішої декомунізації України.
На початку заходу з вітальним словом виступили директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський та головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Виступаючі наголосили на необхідності розслідування злочинів комунізму проти України й українського народу та наголосили на нагальній потребі заборони Комуністичної партії України, зробивши наголос на дорученні спікера парламенту Олександра Турчинова до Міністерства юстиції дати правову оцінку існуванню та діяльності КПУ.
Далі учасники круглого столу дискутували з цілого ряду питань, які торкалися злочинів комунізму та їх засудження з боку світової спільноти.
«Комунізм розрахований на тих людей, у яких немає цінностей, він замінює почуття любові класовою ненавистю і прагне до перебудови людини та зміни її мислення. Насильство над людиною – це і є комунізм, це і його, комунізму сутність», – зазначив у своєму виступі відомий правозахисник, філософ Євген Сверстюк.
За словами доктора історичних наук, професора Івана Патриляка, навіть фашистська Європа була на порядок ліберальнішою за Радянський Союз, в якому панувала ідеологія комунізму.
«Комунізм у формі більшовизму в Росії – це одна з форм великодержавного шовінізму, російського імперіалізму, але під обгорткою інтернаціоналізму. Те, з чого починали більшовики, триває і зараз: проти України ведеться така сама гібридна війна, як в 1917 році, з тією лише різницею, що тепер Путін використовує не риторику комунізму, а риторику побудови «русского міра». Комунізм був добрим прикриттям для реалізації імперських планів Росії, помираючи, він пустив пагінці, які зараз розвиваються вже трохи під іншою маркою», – наголосив історик.
Далі взяв слово кандидат історичних наук Віталій Огієнко, як розповів про досвід країн Східної та Центральної Європи в плані їх декомунізації.
«Попри те, що в країнах Східної Європи по відношенню до злочинів комунізму використовували різну термінологію (окупаційний режим, антилюдський режим, аморальний режим і т.д.), всім їм було дана належна правова оцінка, а учасників злочинів було притягнуто до відповідальності. Найбільш послідовно декомунізацію провели Чехія і Польща, зараз вони є найбільш успішними в ЄС серед країн Центральної та Східної Європи. Всі держави цього регіону, за винятком хіба що країн колишньої Югославії, запровадили люстраційні закони проти співучасників злочинів комуністичних режимів в Європі. Найбільш суворі закони були прийняті в тих же Чехії, Польщі, а також Угорщині, Румунії та Болгарії. Згідно цих законів ті, хто обслуговував комуністичні режими, пожиттєво були позбавлені права обіймати будь які посади в органах влади», – каже дослідник.
«Комунізм – це не ідеологія, це – спосіб життя. І тому, щоб збудувати демократичне суспільство і ринкову економіку, треба відмовитися від абсолютно всіх практик комунізму, які в тому числі і породили корупцію», – підсумував В.Огієнко.
Зі своїми доповідями перед присутніми також виступали історики Юрій Шаповал, Олена Любовець, Володимир Тиліщак, Андрій Когут, громадсько-політичні діячі Лесь Танюк, Степан Хмара, Іван Заєць та багато інших.
Багато хто з доповідачів наголошував на висуванні до путніської Росії як правонаступниці СССР вимог щодо компенсації Україні за злочини радянського режиму, зокрема, за Голодомор.
Увагу також було приділено питанню декомунізації українських міст – знесенні пам’ятників радянського минулого, перейменування вулиць, міських об’єктів, географічних назв тощо.
«Ми повинні ліквідувати символи комунізму, щоб вичавити рабську посттоталітарну психологію з свідомості українців», – на цьому наголосили представники Центру досліджень визвольного руху.
Наприкінці заходу його учасники напрацювали рекомендації до органів влади, в яких звернулися до Президента, Кабміну, Верховної Ради та інших виконавчих інституцій та органів місцевого самоврядування з такими пропозиціями:
-
Ініціювати підготовку Національної доповіді про злочини комунізму в Україні.
-
Провести парламентські слухання щодо злочинів комунізму.
-
Забезпечити вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб шляхом прийняття закону про доступ до архівних документів спецслужб СССР.
-
Створити спеціальний архів для збереження документів спецслужб колишнього СССР.
-
Долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму.
-
Продовжити роботу із ліквідації символів тоталітаризму в населених пунктах України включно з перейменуванням топографічних назв, назв об’єктів, які носять імена діячів часів комуністичного режиму.
Сергій Багряний, УІС
