Важко дібрати слів, щоби виразити весь мій біль і гіркоту непоправної втрати. Бо немає таких слів… Син Срібної Землі, командир «Карпатської Січі» друг «Кум» загинув 19 червня, визволяючи землі Слобожанщини від окупанта.
Наші шляхи боротьби перетнулися в далекому 1990-му в часи студентського голодування на граніті в Києві і міцна дружба, скріплена спільною Ідеєю, спільною Метою, спільним Світобаченням пов’язала назавжди.
Принциповий аж до неможливого, завжди послідовний, у всьому наполегливий і вимогливий, безмірний життєлюб, – це про Нього.
«…Він взяв на себе відповідальність, очолив боротьбу (навіть не боротьбу, а бій) і загинув, залишившись вірним своїм ідеалам. Він розумів, що є нижня межа поступкам в політичних торгах. І цією межею є, зокрема, етнічні українські землі», – писав Олег Куцин в передмові до книги керівника «Карпатської Січі» 1939 р. Михайла Колодзінського «Кума». «Воєнна доктрина українських націоналістів», яку ми з Олегом видали в 2019 році. Ці ж слова сьогодні про нього самого.
«Ми готуємося до війни. Бо розуміємо, що Україна не здобута. Попереду великий удар з Росією нас чекає. І до цього удару треба готуватися…. Вони готують цю війну. Вони чекають цієї війни. І ми повинні бути готові», – попереджав він 14 жовтня минулого року в Києві на Марші до дня Захисника України.
«Олег Куцин почав боротьбу за Українську державу в 1989 р. в одному з найскладніших країв нашої держави – на Закарпатті. Був активістом Руху, «Просвіти», головою Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Державна самостійність України», створеного бандерівцями-політв’язнями, згодом і заступником голови ДСУ. Особисто знав Крайового Провідника ОУН Зеновія Красівського, виконував його завдання. У тому, що сепаратистські рухи на Закарпатті не перемогли, є заслуга й Олега Куцина.
З 1995 р. Олег – учасник вшанування героїв Холодного Яру, із січня 1997 р. – член Історичного клубу «Холодний Яр», заступник голови.
Безмежно багато зробив Олег і для вшанування героїв – борців за Карпатську Україну. Він учасник багатьох сутичок з ворогами Української держави на Закарпатті.
Від початку 2000-х рр. Олег Куцин – голова Закарпатської обласної організації ВО «Свобода».
З юних літ знав, що війна з Росією неминуча, знав, що боротися доведеться зі зброєю в руках. Так і сталося: у 2014 – 2016 рр. він – командир ОДЧ «Карпатська Січ», учасник боїв за Донецький аеропорт та навколишні населені пункти. Очолював «Легіон Свободи». 24 лютого 2022 р. він з побратимами відновив Добровольчий батальйон «Карпатська Січ».
Олег Куцин каже: «Мені пощастило – я побачив нову когорту українських героїв, які гідно стали в один ряд з тими, про кого читав, ким захоплювався. І мав щастя формувати цю силу. Я доторкнувся до історії Визвольної боротьби і тепер можу говорити з войовничими предками на рівних».
З Олегом ми товаришували з 1990 року.
Цю рану ніколи не загоїти», – згадує про побратима Роман Коваль.
Олег завжди був на передовій боротьби за Україну. На передовій і загинув за її волю і соборність.
Слава Герою!
Віктор Рог
