17-18 листопада в Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Б.Хмельницького відбулася низка заходів із вшанування постаті Дмитра Донцова – славного уродженця цього міста, ідеолога українського вольового націоналізму, неординарного правого культурного і політичного мислителя, визначного літературного критика-есеїста і публіциста-редактора. Ці акції були ініціативою ректора МДПУ ім. Б.Хмельницького, доктора філософських наук, професора Валентина Молодиченка. Відтак 17.11.2016 був проведений круглий стіл «Українське державотворення у концептуальному баченні Дмитра Донцова» за участі науковців із Києва, Запоріжжя, Дрогобича, Мелітополя та громадських активістів міста. Метою круглого столу була актуалізація спадщини Донцова, яка тепер, після видання 10 томів його «Вибраних творів» (Дрогобич, ВФ «Відродження», 2011-2016 рр.) за редакцією Олега Багана, набирає нового звучання. Адже в об’ємному багатотомнику представлені твори Д.Донцова за 60 років творчості, в основній повноті і багатоманітті: політична аналітика, культурологічна й історіософська есеїстка, ідеологічні статті і трактати, літературна есеїстика і критика. Це промовляє про автора як про визначну, особливо впливову в українській політиці та культурі особистість. Це водночас зобов’язує українську громаду Мелітополя, загалом усього Приазов’я, подумати про належне вшанування постаті Донцова.
Серед іншого, на круглому столі було обговорено програму й стратегію новозаснованого в Мелітопольському педуніверситеті Науково-дослідницького центру ім. Д.Донцова, який очолив доктор історичних наук, професор Олександр Ситник. Запропоновано проводити що два роки на базі МДПУ ім. Б.Хмельницького «Донцовський форум», який би включав академічну конференцію, культурно-просвітницькі заходи, книжковий форум, політологічні круглі столи, презентації. Учасники акції наголосили на потребі пришвидшення встановлення пам’ятника Донцову в Мелітополі, запропонували відкрити в місті українську книгарню-світлицю, яка б стала новим осередком культурного життя Мелітополя й регіону, які просто задихаються в національному плані через відсутність української книги. Також було висунуто пропозицію перенести бюст О.Пушкіна, який стоїть перед самим головним корпусом університету, в міський парк культури, оскільки зараз у час російсько-української війни на Донбасі він виглядає як курйоз: це те саме, якби під час, наприклад, німецько-польської війни біля державного польського університету стояло погруддя Й.В. Ґете.
Того ж дня в Мелітопольському краєзнавчому музеї відбулася презентація 10-томника «Вибраних творів» Д.Донцова, яке представив концептуальним виступом головний редактор видання, упорядник і автор передмов до кожного з 10-ти томів, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова в Дрогобичі Олег Баган. Зокрема, відомий науковець осмислив неабияку роль Донцова в українській історії, протлумачив специфіку головних етапів його творчості, які мали свої складні зиґзаґи й ідейні злети, свої інтелектуальні зіткнення з політичними суперниками і неймовірно продуктивні творчі дії, спрямовані на посилення націоналізму в українському суспільстві, на виховання нового покоління борців і героїв, на формування романтичного і наступального світогляду в українській культурі. Водночас, наголошував О.Баган, Д.Донцов – це найбільший мислитель українського Півдня, українського Причорномор’я, який влив в українську самосвідомість лет степового духу, широту й пориваючу силу морського простору, емоційність південного темпераменту. Д.Донцов до кінця не розкрив свої таланти як філософа і журналіста, геополітика і етнопсихолога, соціолога й естетика, історіософа і культуролога, однак у всіх цих сферах він залишив свої оригінальні ідеї, спостереження й узагальнення, які ще потребують глибшого пізнання й ефективного поширення в сьогоденні.
Цікавими віхами «донцовських днів» стали відкрита лекція і презентація книги «Україна – повернення історії: ґенеза сучасного підручника» професора Федора Турченка (Запоріжжя), відкриті лекції професора Ігоря Срібняка (Київ) і Олега Багана, відповідно, для студентів-істориків і студентів-філологів. З поважних причин в акціях не зміг взяти участь Сергій Квіт (Київ), презентація книги якого («Дмитро Донцов: ідеологічний портрет» (2015) була перенесена на інший термін.
Учасники акцій висловили надію, що незабаром вдасться започаткувати регулярний науковий збірник, присвячений творчості Донцова, в якому будуть брати участь політологи і філософи, історики і культурологи, літературознавці і мовознавці з тим, щоб розкрити глибину й оригінальність мислення того, хто змінив Україну ХХ ст., може, найбільше і найрадикальніше, без ідей якого не народилося б найбойовитіше в українській історії покоління націоналістів, не засяяла б художніми перлинами творчість прекрасних поетів-вісниківців (Є.Маланюк, Ю.Липа, Л.Мосендз, О.Стефанович, О.Ольжич, Ю.Клен та ін.), не народилася б новітня українська вольовитість характеру, імпульсивність слова, величність духу. Було запропоновано здійснити саме в Мелітополі окреме видання його знакових творів, адже читач Донцова в Україні ще тільки формується.
Прес-служба Науково-ідеологічного
центру ім. Д.Донцова
