П’ятий форум українських патріотичних справ «Ми – Українці!» відбувся 6-7 грудня у Києві. Він зібрав понад сотню представників з різних регіонів держави.
Як наголосив директор Центру національного відродження Тарас Рондзістий, за час, що минув від попереднього форуму, з’явилася нова стратегія патріотичного виховання, вона була ухвалена 18 травня цього року. Він також зазначив, що Міністерство освіти, за наполяганням Форуму, створило сектор національно-патріотичного виховання, був оголошений конкурс на посаду його керівника.
«На жаль, конкурс був незавершений і не визначив переможця, тож справа з цим затримується. Я думаю, що після цього нашого форуму ми отримаємо певну підставу з’ясувати, чи питання національно-патріотичного виховання в системі освіти буде пріоритетом і матиме належну увагу, чи відійде на другий план», – підкреслив Рондзістий.
Своєю чергою Тарас Гребеняк, голова Наглядової ради Центру національного відродження, зазначив, що Форум збирає людей, які не байдужі до теми різноманітних патріотичних проектів, що розвивають Українську державу і громадянське суспільство адже тут можна поділитися досвідом, дізнатися щось нове.
«І якщо дотепер ми займалися лише темою патріотичного виховання, то на цьому форумі буде озвучено кілька цікавих проектів, пов’язаних з економічною сферою, темою організації кооперативного руху – чи то у фінансовій сфері, чи в системі агробізнесу, що також дає можливість сформувати спільноту на локальному рівні, яка може представити нові ідеї, нові проекти, стати самодостатньою і успішною. Тут буде представлено проекти, які вже працюють і мають тривалий розвиток і успіхи», – сказав Гребеняк.
З відкриттям Форуму розпочала роботу стратегічна сесія «Нові виклики і горизонти патріотичного виховання».
Відкриваючи сесію, Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, зазначив, що в Україні відчутно змінюються суспільні оцінки минулого, наприклад постійно зростає відсоток тих, хто визнає Голодомор геноцидом.
«За останніми опитуваннями Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеними цього року, 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом. За іншими опитуваннями тієї ж групи станом на 2018 рік 51% опитаних згодні з тезою про те, що під час Другої світової війни воїни ОУН та УПА захищали свою батьківщину, рівень підтримки цієї тези порівняно з 2012 роком зріс у півтора рази», – сказав Тиліщак.
Він підкреслив, що сьогодні в Україні триває війна пам’яті із комуністичною, російсько-імперською пропагандою.
«Приклад, про який можна говорити, той, що в багатьох виданнях, матеріалах зустрічаються спогади про те, як фронтовики, що пройшли Другу світову війну, не бажали ділитися своїми спогадами. Це небажання показує, що їхня зокрема, пам’ять йшла врозріз з офіційною пропагандою і пропаганда змушувала їх замовкнути. Сьогодні ми не маємо права допустити, щоб пропаганда змусила замовкнути нашу пам’ять», – наголосив Тиліщак.
За його словами, для цього треба більше дізнаватися про своє минуле.
«Знання про минуле повинне вийти поза межі шкільного підручника. Ми говоримо про децентралізацію, про розвиток місцевих громад. Очевидно, що формування національної, державної ідентичності повинне бути пов’язане із зміцненням своєї місцевої, локальної ідентичності. Для цього треба сприяти зацікавленню минулим – свого краю, міста, села, родини, – щоб люди не ставали жертвами пропаганди. Тому що знання цієї історії заперечуватиме ту пропаганду, яка нав’язується ззовні», – підкреслив він.
Депутат Київської міськради Юрій Сиротюк розкрив ідеологію формування сучасної української армії. Тарас Шамайда проаналізував Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Маркіян Дацишин відзначив особливості формування ідентичності в ОТГ. Особливості національно-патріотичного виховання в системі освіти та успіхи і проблеми при проведенні Всеукраїнської військово-патріотичної гри «ДЖУРА» висвітлив Директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді МОН України Сергій Неділько. В рамках заходу було здійснено відкриття виставкового проекту Українського інституту національної пам’яті до 100-річчя Першого зимового походу армії УНР 1919-1920 років. У перший і другий день представники громадських організації презентували успішні проекти у сфері національно-патріотичного виховання.
Цього року Форум зібрав активістів громадських організацій, які не перший рік реалізовують успішні проекти з популяризації національної ідеї сучасними засобами, зрозумілими молоді, без брому і нафталіну. Такими стали виставкові та видавничі проекти Національного Музею Революції Гідності, які презентувала їхній куратор Ольга Сало, Національне українське молодіжне об’єднання (НУМО) та молодіжні центри, про роботу яких розповіла координаторка Громадського сектору Євромайдану Олена Подобєд-Франківська, фестиваль Тараса Шевченка «Ше.Fest», досвідом організації якого ділилася його засновниця Юлія Капшученко-Шумейко, проекти освітньої платформи «Експертний корпус», про які розповіла їхня координатора Аліна Карбан, патріотичні екскурсії, розроблені членами всеукраїнської просвітницької ініціативи «Патріотичні екскурсії по Україні», якими зацікавив її засновник Сергій Бахін, волонтерський проект «Безкоштовні курси української мови», які презентували Анастасія Розлуцька та Тетяна Шептицька, проект «Likбез. Історичний фронт» від відомого історика Кирила Галушка та багато інших цікавих ініціатив.
Організатори заходу відзначили неабияку зацікавленість роботою Форуму і величезну кількість нових успішних ініціатив у сфері національно-патріотичного виховання молоді. «За 5 років Форум виріс із звичайного заходу, де учасники були просто слухачами навчальних лекцій і виховних бесід, до справжнього майданчика обміну ідеями, досвідом, результатами втілення власних патріотичних проектів. Такий формат виявився дуже вдалим і зацікавив усіх, хто приїхав на 5-й Форум», – говорить одна з організаторок Форуму, Головний спеціаліст сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук.
За матеріалами ЗМІ
