На Рівненщині попрощались із двома захисниками – Олегом Андрощуком зі Здолбунівської громади та Русланом Дуничем з Сарненської ТГ.
Олег Андрощук народився у селі Півче, навчався у місцевій школі. Пізніше здобув професію механіка. Чоловік працював у сфері підприємництва. Після початку повномасштабного вторгнення воїн вирушив до військкомату вже на другий день. Військовослужбовець воював на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині. Був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни – Учасник бойових дій». У квітні 2024 року Олега разом з побратимами відправили на Донеччину, де відбувалися важкі бої. Звідти родина отримала звістку, що захисник зник безвісти. Понад рік вони жили вірою у краще. Однак ДНК експертиза підтвердила, що Олег Андрощук загинув 22 квітня 2024 року. Йому назавжди залишиться 49 років.
Руслан Дунич народився 13 грудня 1978 року в селі Висоцьк Сарненського району. У 1996 році отримав повну загальну середню освіту. Далі навчався в автошколі міста Дубровиця, а в 1997–1998 роках проходив строкову військову службу. З 2002 року Руслан працював у Висоцькому ДПТ сторожем-водієм пожежного автомобіля. 1 жовтня 2023 року був призваний до лав Збройних сил України. За час служби відзначився сумлінністю, відвагою та відповідальністю, за що отримав нагороду від командира бригади. 13 травня 2025 року під час бойових дій на Куп’янському напрямку воїн отримав тяжке поранення голови. З 30 липня 2025 року тривалий час боровся за життя, але, на жаль, 9 жовтня 2025 року серце воїна зупинилося назавжди. У нього залишилися молодша сестра та двоє племінників.