«Не мовчи, коли, гордо пишаючись,
Велегласно брехня гомонить,
Коли, горем чужим утішаючись,
Зависть, наче оса та, бринить,
рабом системи і не бачити та нерозуміти перІ сичить клевета, мов гадюка в корчи, —
Не мовчи!»
Цей вірш Іван Франко написав 3 лютого 1916 рокупід час першої світової війни напередодні визвольних змагамь українського народу. Але навіть і в ці часи не існувала аж така страшна загроза нації, як в наш час на рідній землі в українській незалежній державі. Зміст цього вірша мені пригадався, особливо тоді, коли я слухав брехливу і цинічну мову 20 грудня 2013 р. Віктора Януковича – президента України, якою він майже ґратулював силовикам в день міліції за їхню бравурну поведінку в кровопролитті, коли вони з наказу кийками розганяли мирних протестувальникоів на Майдані в Києві. Від того часу сучасна правляча влада в Україні стала систематично проявляти крайний неоцинізм, яким відверто і прихованими провокативними методами послідовно крок за кроком наступом правлячої кліки діє проти конституції в державі та проти українського народу. Цей наступ настільки грізний, що він спрямований на знищення української державності і цивілізованих методів життя нації, при допомозі «п’ятої колони», якою виявляється є владна Партія Регіонів, яку очолює діючий президент Віктор Янукович. Не говорячи вже про економічне поневолення народу горсткою експлуататорів, які цинічно придушують населення України, а самі жиють в пересадних роскошах і глузують з простолюддя. Ця правляча антинародна мафія не лише фальшує історію, спотворює національні цінності і зневажає українську мову, але вона неустанно погрожує розколом нації і держави, вносить різними методами ворожнечу між нашими регіонами та вбиває клин непорозуміння в християнські гілки українских віросповідувань. Існуюча злочинна влада своєю ганебною поведінкою допроваджує до неустанної напруги і постійної війни серед суспільства. Одже влада поширює тероризм під різними масками, заставляє народ до неустанної боротьби за своє існування. Цей стан нагадує роман Гемінгвея «По кому подзвін».
Я безмежно стурбований пронациськими рухами, що остатньо з’являються зі сторони владних структур. Це не є привид, що блукає над маєтками в Межигір’ї та в інших бенкетуючих посілостях високо-посадовців в Україні. Наш людський обов’язок показувати пальцем на буть-які прояви тих ненаситливих можновладців, які на нашій землі творять пекло для одних і рай для других Яскравим прикладом може послужити відома справа і доля Ю. Тимошенко та десятки інших політв’язнів засуджених псевдосудами. Каральні загони і псевдо судівництво спрямовані своєю діяльністю проти народу і його захисників. В кожин день безкарно і підступно провадиться вибіркове правосуддя. Такі різні злочинні методи належать майже до щоденних явищ в остатньому періоді в Україні. Досить згадати жорстоке кровопролиття 30 листопада ц.р. на Майдані, де злочині беркутівці не понесли кримінальної відповідальності за свої злочини. У своїх побоях вони не лише катували громадян України на Майдані, але чимало потерпіло громадяан Польщі, Німечини, Канади та туристи з інших держав. Для прикладу ціж самі «Беркутівці» досмертно побили 18 грудня ц.р. Павла Мазуренка і він внаслідок побоїв помер, цього злочину також не розкрито. Не розкривається також численних ножових поранень, які в остатньому часі стають майже масовими проти українських патріотів. Боровся з смертю від одинадцять ножових поранень Дмитро Пилипець у Харкові, співорганізатор Харківського протесту проти злочинної влади. У цьому місті та не лише у цьому, кати доконали значно більше нападних побоїв і спалили около 20-ть машин прихильників Майдану. Подібні злочини відбулися в Одесі, Дніпропетровську, Луганську та інших містах України, – ніхто з того приводу не був притягнутий до кримінальної відповідальності.
Скандальний злочин відбувся 24 грудня ц.р., де кати підступно страшенно побили Таню Чорновол – відому тлановиту журналістку, яка писала критичні статті про існуючий режим та викривала злодіяльність В. Януковича, М. Азірова, В. Захарченка, Клюєва, Пшонки та інших, які управляють під сучасну пору Україною. Таня поверталася з Майдану до своїх дітей. За нею кати з спецслужб стежили і в зручному для них місці наскочили на Таню і задали її напів смертельні побої і окалічення. Її стан здоров’я катастрофічний, але рослідування мафійозні структури разом з таємними спецслужбами заплутують, щоб при тому не виявити замовників вбивства. Остатньо навіть іронічно МВС, яке очолює злочинний міністр магнат Захарченко, обдумує методу за якою хоче звинуватити опозицію в побитті Т. Чорновол, такий висновок можна зробити із заяви начальника ГСУ МВС Миколи Чинчина, це вже щит цинізму, який оприлюднено в пресі. Серед масових побоїв, побито екс-міністра ВС Юрія Луценка також були спроби, щоб цей злочин перекинути на протестуючих, але наявні документальні докази заперечили тим підступно брехливим оскарженням. Правляча кліка вдається до скрайно фальшивих крутійств та найбільш підступних жорстоких терористичних і диких репресії проти всіх хто заважає їм в дальших рабунках загальнонародного добра. Повстає питання, в нас сотні й тисячі достойних імен в державі високо-моральних, які обдаровані великим розумом і гуманізмом і їх пануюча кліка не допускає до голосу в державі. Партія Регіонів вигідно творити з Януковича культ надлюдини, яка на жаль не здатна відрізнити у своїх поняттях Австрії від Австралії. А вже прямо лячно і думати, як вимовляє йому написані слова прим’яр міністрів Азаров, це вже міжнародне приниження. Оточення призидента Януковича складається з хитро підступних провокаторів з антихристиянськими поглядами.
У цьому місці слід підкреслити, що до протестуючих на Майдані масовово приєдналося українське духовенство разом з владиками, які пітримали Майданівців своїми палкими словами і молитвами. Проти цієї солідарності реакційні провладні структури з початку стали випускати в ефір образливі і пашквільні відео-матріяли спрямовані проти релігійних достойників очорнюючи їх в масонстві за знаними каґебітськими міфами, щоб здискридитувати їхню християнську допомогу протестуючим. А в кінці ця мафіозна злочинна влада продумала разом із «експертами» з СБУ і примушено Міністерство культури написати погрожуючого листа на адресу Глави Української Греко-Католицької Церкви Достойного Святослава Шевчука і тим хотіли вони не лише полякати, але навіть погрозити позбавленням легального статусу Церкви в Україні. Завдяки Предстоятелю УГКЦ Святославові Шевчуку з цією дикою погрозою мало змогу довідатися світове співтоваритство, яке засудуло примітивні методи боротьби злочинного режиму і дало свою справедиву оцінку цьому пашквілю, який немає нічого спільного ані з диховністю, ані з культурою людини. За словами дипутата В. Кириленка Комідсія Культури і духовності дала також свою позитивну оцінку і звернулася до УСБ та Міністерства культури з вимогою відкликати цю пашквільну погрозу. Не буду зупинятися детальніше над овговоренням цієї тими, дозвою на її основі поділитися з читачами своїми рефлексіями.
Протягом останніх років автор цієї статті дуже уважно слідкує за подіями сучасної влади в Україні, а особливо на переломі 2013 і 2014 року і мимо-волі мені співпадають такі думки, яких замовчуванням є великим гріхом. Це справді велика сучасна національна трагедія в Україні, в якій криється божевілля злочинної влади, яку ми допустили до керма державою. Варто пригадати, за якими засадами народжувалося найбільш злочинна система на ім’я якій найстрашніше слово – фашизм. Зарівно російський большевицький чи німецький нацистський фашизми мають зближений родовід і подібну чорну злочинну історію. Не треба забувати, що фашизм починається не з Бабиного Яру, Авшвіцу чи Освєнціма. Він починається з неповаги до людини і нації, а потім поступово до неповаги мови, релігії і культурних цінностей нації, а закінчується знищенням людини її духовних вартостей. Але не обов’язково тільки такими методами знищення, які чинив Гітлєр чи Сталін. Є різні методи за допомогою яких сучасні злочинці можуть осягати свої мерзенні цілі. Вони нагромаджують великі маєтки і капітали, підпорядковують собі псевдо суди, які допомають нищити ідеологічних противників, зміцнюють поліційний режим, підпорядковують собі покірних рабів, а противників систиматично ліквідують. Наприклад Гітлєра і його систему захищало – ґестапо, Сталіна –чекісти, а Янукович разом із міністром ВС Захарченком захисним щитом має сили беркутівців, СБУ та десятки тисяч поліційних загонів, які виконують сліпо їхні накази. І ця поліційна система здатна за гроші виконувати буть які накази для своїх хлібодавців і захищати та прикривати своїх замовників. Доказом найвищого цинізму є прийняття 16 січня 2014 р. Партією Регіонів у ВР України антинародного бюджету. Одже, всі методи спрямовані на закріплення поліційної системи в Україні. Франко писав: «Не мовчати, коли гордо пишаючись, велегласно брехня гомонить…», а розумій куди нас провадять горезвісні «слуги народу», які загубили почуття людської гідности, а нашою байдужістю ми їм допомагаємо ставати нелюдами. Кожена здорово думаюча людина розуміє, що Фашисти не народжуються, а оформляються в сприятливих умовах наживи в зневазі до своїх підданих. Їхнє хворобливе почуття до влади, відрізнятися життям понад пересічних людей своїми статками, посілостями, палацами, машинами, літаками, вони навіть способом життя і одягом хочуть відрізнятися від корінного народу. Мене спонукало написати цю статтю явне призирство сучасної влади і злочинні її дії до загальнонародного мирного спротиву. Кожен хто живий повинен рішуче виступати проти глуму чиненого Януковичем Азіровим та Захарченком, щоб спам’ятати одних і других, тобто тих які міри всякі в житті втрачають в негідності і тих, які дозволяють себе понижувати за «гречку». Вважаю як раз тепер коли ми притиснуті до стіни катами треба мобілізувати усі сили й відперти атаку. Коли ВР України принимає скандальні і компромітуючі антиукраїнські рішення і явно повалює конституційні закони в державі, пора сказат ДОСИТЬ! Наші національні в’язні навіть в тюрмах і на лікаряних ліжках побиті залишаються патріотами, більшпого героїзму не можна собі уявити, це найважливіший наш обов’язок перед власними поколіннями і Батьківщиною стати на захист всіма доступними методами за приниження і оправдування злочиних дій беркута. Свою статтю завершу словами з духовного Гимну-Молитви: «В єдності сила народу! Боже, нам єдність і (розум ) подай!»
Ярослав Стех
