В столиці відбулись ІІІ Бандерівські читання, ініційовані «Українськими студіями стратегічних досліджень» (УССД), Науково-дослідним інститутом українознавства за участі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Тематика цьогорічного заходу – «Візія української держави в ідеології українського націоналізму».
На відкритті з вітальними промовами виступили директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, заступник міністра освіти і науки України Андрій Гевко, Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Директор Центру Національного Відродження Тарас Гребеняк зачитав привітання від Голови Проводу ОУН (б) Стефана Романіва:
«Ідеї націоналізму є найбільш передовими, а думки Степана Бандери про Українську революцію (а вона ще не є завершеною), думки Ярослава Стецька про злочинну політику Росії є актуальними у наш час. Ми бачимо, що українські націоналісти у своїх прогнозах бачили розвиток подій на десятиліття наперед, вони розуміли, з чим Україні доведеться зіткнутися в майбутньому. Нам же Бандера та його сучасники заповіли бути живим організмом в процесі творення української держави та українського народу», – наголосив Тарас Гребеняк.
«Саме ми, націоналісти, повинні формувати порядок денний розвитку української держави. Ми також повинні завжди пам’ятати, що без розпаду Росії нам не добитися відновлення територіальної цілісності. Маємо бути готовими до збройної боротьби і розуміти – основним гарантом нашої державності є українське військо. А українськими державним діячам також варто нарешті зрозуміти: без духовного визволення не буде визволення окупованих земель. Дискусії на зразок «треба чи не треба забороняти російську естраду, треба чи не треба забороняти російські книжки і фільми» зараз взагалі неприпустимі!», – відзначив голова ОУН Богдан Червак.
Директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк також наголосив на ідеологічній складовій у сучасній гібридній війні, яку веде Росія проти України:
«Зараз війна точиться в першу чергу за думки людей, за їх свідомість. Тому ми не маємо права залишитися статистами у цій війні. Україна має отримати суб’єктність, а якщо ми будемо і далі ходити до наших партнерів з простягнутою рукою, як прохачі, то і надалі ніхто нашу державу серйозно не сприйматиме. В Європі досі не розуміють, що є така геополітична реалія, як Україна – там більшість і досі думає, що ми лише уламок Росії (бо наше населення так само користується російською мовою), що у нас, виявляється, не російське збройне вторгнення, а «громадянська війна». Нам треба пояснити західним партнерам, що це не так, а головне – завжди мати свою власну, чітку позицію, що базується на національних інтересах. За нас ніхто не виграє цю війну! Так, нам потрібна дипломатична підтримка з боку західних партнерів, але ж в першу чергу нам треба мати свою позицію й вміти її обстоювати», – зазначив Юрій Сиротюк.
Під час своїх виступів інші доповідачі також проводили паралелі між подіями 20-40-х років і сучасністю та акцентували увагу на актуальних для нинішнього часу проблемах, які навчилися вирішувати члени ОУН ще 70 років тому.
«В ОУН розуміли, що держава має будуватися не зверху до низу, а навпаки. Структура ОУН сама почала творитися, починаючи від кожного села і маленького містечка. Саме завдяки цьому Організація мала і підтримку українського населення, і навчила самих українців кооперуватися, підтримувати одне одного. Тому принцип «Свій до свого по своє» та «Купуй українське» давав реальні результати, адже відтак розвивалися господарства, дрібний бізнес українців, а Організація змогла акумулювати кошти для своєї діяльності. Про такі принципи не можна забувати сьогодні, особливо якщо ми любимо оперувати модним нині словом «децентралізація».
Державі треба брати до уваги досвід ОУН, яка змогла достукатися до кожного українця, кожної громади, будуючи свою структури знизу і гуртуючи українців», – наголосив у своїй доповіді президент фонду «Літопис УПА ім. В.Макара» Микола Посівнич.
«Не знаючи мети, не знайдемо дороги. Займаючись державним будівництвом, в першу чергу треба визначитися для самих себе: що будуємо? Палац чи хлів? Хлів збудувати не складно, для цього не потрібен талант. Наші владні «архітектори», будуючи Україну від 1991 року, досі не знають, що будують, як і навіщо. Але діячі Організації Українських Націоналістів чітко знали, що будувати, вони навчилися це робити, вони знали, як це робити! Тому якщо ми зараз будуємо державу, то повинні розуміти головні принципи її побудови: бачити образ держави, яку будуємо, бачити шлях, щоб знати, як іти до мети, розуміти механізм – що, як і коли треба робити», – зазначив головний редактор часопису ОУН (б) «Шлях Перемоги» Віктор Рог.
Також перед гостями заходу з доповідями виступили й інші відомі дослідники – керівники Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Петро Іванишин та Олег Баган, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, декан історичного факультету КНУ імені Шевченка Іван Партиляк, доктор історичних наук Володимир Сергійчук, представник української громади Австралії Ярослав Дума, директор Запорізького НДЦ «Спадщина» Юрій Щур, а також інші науковці, громадські та політичні діячі.
Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь в свою чергу представив виставку унікальних речей та світлини, що належали подружжю Ярослава та Слави Стецьків.
Додамо, що всі матеріали, доповіді з цьогорічних читань організатори планують видати окремою збіркою.
Сергій Багряний, УІС
