Понад сімдесят міжнародних спортивних федерацій допустили москалів до змагань і турнірів, що відбуваються під їхньою егідою.
За такого розвитку подій можна спрогнозувати, що через декілька років дискваліфікація очікує українських спортсменів, бо наша країна чинить опір імперії нелюдів. Понад чотири роки тому, коли нелюди-терористи вдалися до широкомасштабного вторгнення в Україну, всі без винятку відвернулися від Московії. Її так звані спортсмени були усунені з міжнародної арени. Нині майже п’ять тисяч кацапів впустили в цивілізований світ, де вони змагають із репрезентантами демократичних країн. Хай у так званому нейтральному статусі, без свого так званого прапора й гімна, але вони є з-поміж нормальних людей. Більше того, деякі з них пов’язані з армією, підтримують війну.
Нічого не змінилося. Війна триває. Москалі далі чинять геноцид великого народу в центрі Європи. Зростає число жертв. Але, разом із цим, зростає число нелюдів у міжнародному спорті. Так званий міністр спорту Московії Михайло Дєгтярьов оприлюднив втішну для них статистику. У 2024 році кацапи виступали на 20 чемпіонатах світу та Європи, а 2025-го – на 49. Цього року нелюди планують брати участь у понад 60 турнірах цивілізованого світу.
Деякі організації дотримуються принципового рішення, але їх дедалі меншає. Кремль веде активну війну й на спортивному фронті, цинічно заявляючи при цьому, що спорт поза політикою. Найновішим кричущим фактом є Паралімпіада-2026, яка вже увійшла в історію як кривава.
Головне управління розвідки України оприлюднило дані про шістьох кацапських так званих паралімпійців, які брали участь у війні проти нашої держави. Пройдисвіт Ендрю Парсонс, який нині обіймає посаду президента Міжнародного паралімпійського комітету, злочинно заявив, що не бачить проблем, аби росіяни, поранені на війні, змагали на Паралімпіаді: «Нам не важливо, що вони робили в минулому на полі бою». Ось такої. А як бути з високими олімпійськими принципами, закладеними в Олімпійській хартії, що базуються на гуманізмі, рівності, дружбі?
Один із кацапських паралімпійців, Іван Голубков, в якого ампутовані ноги, свою перемогу на Іграх присвятив кривавому кремлівському недомірку. Річ ясна, все це було наперед заплановано. Головний терорист-нелюд, натомість, дбаючи про рейтинг, став перед ним на коліно. А ще, головна москвинська «міль» заявила про відновлення справедливості в поверненні москалів до міжнародних стартів під їхнім так званим національним прапором. Усе це діялося під час так званої церемонії на честь тріумфаторів зимових Паралімпійських ігор. Гучних заяв і «піару» не бракувало. Цей же Голубков, який одержав золоту медаль у лижних перегонах на 10 кілометрів у класі сидячи, дякував владі за неабияку підтримку. Головний ліліпут Московії нагородив своїх паралімпійців так званими державними нагородами й орденами дружби.
Ганебне відкриття Паралімпійських ігор, що на ньому москалі та білоруси були присутні під своїми так званими прапорами, бойкотувала не тільки збірна України. Солідарні з нами були паралімпійці 15 держав, а Чехія, Польща, Фінляндія, Естонія, Литва й Латвія так само не брали участь у відкритті. Негідники з Міжнародного паралімпійського комітету, незважаючи на заборону нашої делегації, все ж використали національний прапор України на церемонії відкриття. Його у Вероні несли волонтери. «Синьо-жовте» знамено присутні зустріли оваціями. Натомість, делегацію москалів, спортсменів й офіційних осіб, а також їхню «стирку», глядачі масово освистали.
Організатори Паралімпіади не узгодили екіпіровку нашої команди, одним із елементів якої була мапа України. Такий варіант форми національної команди України вони назвали політичним. Цікаво, як треба вважати не форму, а саму участь московських убивць на Іграх?
Назагал, паралімпійська збірна України зазнавала на Паралімпіаді систематичного тиску. Національний паралімпійський комітет навіть зробив щодо цього офіційну заяву: «Українська команда, яка бере участь в Іграх уже 30 років, ніколи раніше не стикалася з таким відвертим негативом і перешкоджанням діяльності».
За традицією, під час Ігор, на фасаді будівлі, де проживають спортсмени, наша команда вивішує національний прапор. І лише 2026 року, в Італії, організатори висунули були ультиматум прибрати стяг. Після суперечок, українське знамено все ж дозволили. Втім, у менш помітному місці.
Перед нагородженням в Олександри Кононової силоміць намагалися відібрати сережки з написом «Stop War», бо вони несли небезпеку протоколу вручення. Родину мого земляка з Тернопільщини, Паралімпійського чемпіона Тараса Радя, яка приїхала на Ігри підтримати спортсмена, піддали ретельному огляду під час входу на трибуни. Негідники з МПК вилучили національні прапори, українські хустки з українським орнаментом як заборонену атрибутику. Разом із цим, демонструвалася цілковита лояльність до москалів і білорусів. З боку організаторів. Щодо учасників, то вони не приховували протесту проти участі в Іграх репрезентантів злочинних режимів.
Представники Чехії та Німеччини не спілкувалися з кацапськими спортсменами та пропагандистами, не робили з ними спільних світлин. Коли москалька Багіян виборола золоту нагороду в лижній гонці на 10 кілометрів, чешка Симона Бубенчикова, яка фінішувала другою, влаштувала протест. Окрім відмови від спільної світлини, вона відвернулася та не зняла шапку під час звучання так званого російського гімна. Так само щодо Багіян вчинили й німецька лижниця Лінн Кацмайєр разом із гайдом Флоріаном Бауманном, який пригадав події чотирирічної давності на Паралімпіаді в Пекіні, де «німецькі спортсмени мали хороший контакт із українцями, бажаючи висловити їм солідарність».
За аналогією з політичною, спортивна сфера також починає ділитися на декілька таборів. У бажанні вислужитися перед Московією, відпрацювати криваві гроші, усі ці МОК, МПК, ФІФА, УЄФА, ряд міжнародних федерацій не переймаються і не хочуть бачити очевидного. Гряде великий розподіл. Важко уявити, що навіть у випадку закінчення війни Московії в Україні, Ізраїлю та США в Ірані, збірні команди цих країн чи клуби будуть зустрічатися в очних поєдинках. На чемпіонатах світу, Європи чи інших престижних турнірах. Спортсмени – також люди, які не є осторонь усіх цих процесів. Висока ймовірність створення альтернативних спортивних відомств, ініціаторами яких будуть демократичні країни і що в них не буде місця репрезентантам кривавих імперій.
Григорій Жибак
