Після Майдану Гідності держава визнала національно-патріотичне виховання української молоді одним з пріоритетів своєї політики. Отже дискусія від часу проголошення Незалежності України на тему хто має виховувати дітей завершилась визнанням, що вихованням мають займатися всі тобто батьки, школа, держава. Такий державний підхід посприяв розквіту різноманітних виховних ініціатив, проектів, програм, концепцій і стратегій. На жаль не всі з них виявились життєздатними на довгій дистанції, бо народились у воєнний час, коли держава не завжди була здатна підтвердити свої наміри відповідним ресурсним забезпеченням.
Виживали сильніші, а сильними були ініціативи, які засадничо орієнтувались на системне і комплексне вирішення завдань у сфері національно-патріотичного виховання. Особливу увагу привертали і знаходили підтримку державних чинників проекти, реалізація яких гуртувала українців навколо спільної української справи. Однією з таких справ виявилось патріотичне виховання на засадах ідеї українського лицарства-козацтва, яку підтримали широкі кола українства. Це не дивно, адже це було своє, рідне, яке просто було втрачене або перекручене внаслідок колоніальної політики держав-окупантів.
Святкування 500-річчя українського козацтва дало поштовх відродженню українського козацтва. Активно виникали різні козацькі товариства, але виховних було обмаль. Серед них переважна більшість були орієнтовані на фізичний гарт молоді. Щодо плекання в ідейно-духовному напрямку, то тут було сильне різнобарв’я, що складалось враження, що історія українців нічому не вчить. І все ж у 2003 році українському козацтву вдалося зупинитися на своєму одному проекті і системою освіти для патріотичної виховної роботи було взято Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру Українського козацтва «Сокіл» («Джура») ( далі гра «Джура»), яку з часом освітяни визнали чисто своєю, позбувшись у назві згадки про українське козацтво.
Тим не менш розпочався процес впровадження і поширення гри «Джура», який попри наявність в її організації елементів «совковості», таки сприяв відродженню національної свідомості та формуванню української ідентичності українських учнів настільки, що в часи правління януковича антиукраїнські сили вирішили відновити «зарніцу». Крім того, вони робили всі спроби ліквідувати гру «Джуру» або рейданути. З цією метою в позашкілля заслали свого «казачка» Алєксєя Сєліванова, керівника промосковської громадської організації «Вєрноє казачество». За сприяння українофобів йому навіть вдалось, правда не надовго, очолити Український державний центр позашкільної освіти учнівської молоді.
Цей екскурс в історію появи гри «Джура» та боротьби за право на її існування свідчить про надзвичайну важливість в той час мати прихильників українського національного та духовного відродження, які переймаються українськими справами в силу свого переконання, а не примусу або за гроші.
Складним для становлення та поширення гри «Джура став період правління януковича. Здається, що могло тоді дуже загрожувати українській справі, коли національному відродженню і духовному піднесенню українців сприяла ініційована українським президентом Віктором Ющенком державна політика відновлення історичної пам’яті, а українська спільнота надихалась твором Василя Шкляра «Чорний ворон. Залишенець» настільки, що мала за честь здійснити прощу до Холодного Яру. У квітні 2011 року відзначення чину героїв-холодноярців були чи не найчисленніші. Не дивно, що і джури також вирішили долучитись до акцій вшанування пам’яті повстанців Холодного Яру.
Відбулася ціла епопея під назвою «Джура 2011: Холодний Яр», де до проведення низки заходів в рамках гри «Джура» долучилися небайдужі українці: учні і вчителі, військові і представники органів влади, волонтери і представники патріотичних громадських організацій. Така мобілізація українства була викликана тим, що згідно існуючого на той час положення про гру міністерство освіти було зобов’язано проводити всеукраїнський етап один раз на три роки. Отже чиновники мали свій орієнтир, а саме 2012 рік. 2011 рік – це стало справою активних національно свідомих громадян. Приємно, що такі українці знайшлись в різних ділянках праці в різних кутках України та за її межами.
Основна роль організаторів гри «Джура» у 2011 році випала Черкащині, громадськість і органи влади якої поставились до цього дуже відповідально. Особливо важливим для якості виховного процесу є організація і проведення заходів з військової підготовки, які згідно положення про гру мали забезпечувати підрозділи Міністерства оборони. Але це знов ж таки тільки у 2012 році. А чи буде у 2012 році гра «Джура» невідомо, адже відомство табачника вже від 2011року активно відроджувало гру «зарніца».
За таких обставин надзвичайно вирішальним для української справи стало включення в процес підготовки та проведення гри «Джура» на Черкащині Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, яке очолював тоді полковник Ігор Момот. Його зусиллями підтримувались заходи, які проводились на місцевому та регіональному рівні. Завзятість та цілеспрямованість Ігора Момота на успіх справи надихали організаторів до праці у самих складних ситуаціях.
Він, маючи основним завданням організацію навчання молодих прикордонників, знаходив місце і час для проведення вишколів з відповідальними за гру «Джура». Для сприяння місцевим органам влади у проведенні підсумкового етапу Навчальний центр в Оршанці 21-23 травня 2011р. прийняв джур з метою проведення ІІ обласного етапу гри в області.
Набутий підлеглими командира Ігора Момота досвід виховної роботи з учнями, їх відповідальне ставлення до підготовки джур та готовність Навчального центру допомогти організаторам Всеукраїнського етапу «Джура 2011: Холодний Яр» посприяли вирішенню низки організаційних питань і успішно провести низку заходів та змагань на території центру 20-21 червня 2011 року. Учасники ознайомилися з умовами розміщення військовослужбовців, з матеріально-навчальною базою і зразками військової техніки, виконали вправи навчальних стрільб з пневматичної зброї, позмагалися в дисциплінах «Впоряд» (стройова підготовка), «Народна боротьба «Навхрест» та конкурсі «Ватра». У свою чергу курсанти Навчального центру продемонстрували свої бойові якості та вміння затримувати порушників державного кордону. Конкурс «Ватра» перетворився на своєрідний «концерт художньої самодіяльності» за участю не тільки джур і курсантів, а і гостя джур, відомого українського барда Володимира Гонського.
Заряджені енергією доброзичливості прикордонників та поваги до справи патріотичного виховання молоді через гру «Джура» учасники всеукраїнського етапу урочисто пройшли вулицями міста Черкаси повз пам’ятник Богдану Хмельницькому і відбули автобусами на місце свого наметового таборування в урочище Холодний Яр. Протягом п’яти днів джури таборувались і змагались. Особливо цікавими були теренова гра та здійснення рейд-походу урочищем Холодний Яр з подоланням на маршруті туристичної смуги перешкод. Урочисте закриття і нагородження переможців всеукраїнського етапу відбулося 26 червня в Чигирині.
Підсумовуючи діяльність джур на Черкащині влітку 2011 року можна ствердити, що прикордонники беруть участь у грі «Джура» не від 2017 року проведенням в Оршанці виховних заходів в рамках «Джура –Прикордонник», а від 2011 року – часу організації «Джури 2011: Холодний Яр», де Державна прикордонна служба України була представлена в особі Героя України славної пам’яті генерал-майора Момота Ігора Федоровича та особового складу, ввіреного йому Навчального центру. Як і личить прикордонникам, вони були першими у справі підготовки української молоді до захисту незалежності і цілісності України. Як і годиться справжньому виховникові та наставникові молоді, Ігор Момот своїм героїчним чином довів, що найкращий спосіб виховання є особистий приклад.
Серед причетних до проведення гри «Джура» часом обговорюється її значення для розбудови України. Багато прирівнюють роботу з джурами до туристичної діяльності, мовляв туристи як і козаки вільні люди – діти природи. Не заперечуючи першого твердження, треба визнати, що Ігор Момот, як прикордонник був зацікавлений козацькою темою, зокрема плекання джур на козацькій ідеї та державницьких засадах. Як керівник високого рівня знав і розумів перспективу гри «Джура» в якості інструменту відродження козацтва, бо вірив, що наявність козацьких поселень вздовж кордону з сусідами, які одвічно зазіхають на територію України, стане надійним захистом незалежності та цілісності України, а козацтво нарешті знайде своє місце в процесі державотворення і житиме не славним минулим, а творитиме героїчний чин сьогодні та творитиме майбутню велич України.
Таким чином відновлена у 2009 році тоді Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді, Міжнародною благодійною установою «Центр національного відродження» та Радою Українського Козацтва при Президентові України гра «Сокіл» («Джура») фактично стає комплексною виховно-вишкільною системою молоді. В цій системі поважне місце посідає різновид гри «Джура» – вишкіл «Джура – Прикордонник», який розпочав в Оршанці ходу у 2017 році. У 2018 році завітав у Великі Мости Львівської області. 2019 року пройшовся Одещиною і у 2021 році «Джура Прикордонник – 2021» повернувся у Великі мости, де планується провести черговий «Джура Прикордонник 2025».
Тарас Рондзістий.
Стаття надійшла до Українського Погляду від редактора “Шляху Перемоги” Віктора Рога.
