Ольга Жукова, ІРЦ «Правовий простір»
Внаслідок окупації Криму в березні-травні 2014 року з півострова переїхало до материкової України більше 10 тисяч кримчан. А вже у червні до Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Херсона та інших обласних центрів Сходу країни переїхали десятки тисяч мешканців Донбасу, які покинули свої домівки у зонах військових дій. За весь час з 2014 року внаслідок агресії Російської Федерації на території України з тимчасово окупованих територій переміщено близько 2,5 мільйонів осіб.
Мотиви у всіх вимушених переселенців різні, але труднощі майже однакові. На новому місці вони зіткнулися з такими проблемами, як пошук житла, необхідного одягу та продуктів харчування, медикаментів, роботи, влаштування дітей у садочки та школи. А далі «документальні» питання – відновлення документів, оформлення пенсій та соціальних допомог, компенсації за втрачене майно тощо.
На жаль, держава виявилась абсолютно неготовою до вирішення проблем своїх громадян. Чиновники, як це не дивно звучить, все ще «вчаться» працювати в екстремальних умовах з орієнтацією на потреби конкретної людини. Не переписувати папірці, а дивлячись в очі людині допомагати їй. Не завжди це виходить оперативно та й можливості держави на сьогодні, на жаль, обмежені.
З травня по червень 2014 року волонтери Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я цілодобово чергували у пункті прийому переселенців на залізничному вокзалі в Херсоні й допомагали людям, які приїхали з Криму та сходу України, зорієнтуватися, що робити в першу чергу (де і як зареєструватися, оселитися, оформити необхідні документи).
Подібна ситуація склалася в усіх прикордонних областях. Юристи Центрів правової інформації та консультацій почали надавати безоплатну правову, а в деяких громадах і гуманітарну допомогу. Виникла гостра потреба налагодити комунікацію, збирати й поширювати інформацію про зроблене Центрами правової інформації та консультацій та іншими громадськими організаціями, що допомагають переселенцям. Тому в червні минулого року на «Правовому просторі» з’явилася рубрика «Допомога вимушеним переселенцям».
До сьогодні в ній збираються життєві історії внутрішньо переміщених осіб, консультації юристів, статті про різні форми допомоги та результати роботи громадських організацій, які надають підтримку переселенцям, у тому числі на сході нашої країни.
13 з 43 Центрів правової інформації та консультацій*, цілеспрямовано та системно надають безоплатну правову допомогу внутрішньо переміщеним особам.
За рік роботи на порталі в рубриці «Допомога вимушеним переселенцям» зібралося 173 публікації. Проаналізувавши їх зміст, можна виділити 4 основні типи:
1.Статті про безпосередню допомогу вимушеним переселенцям, які опинились у кризовій ситуації. Пошук житла чи роботи, придбання квитків, забезпечення одягом та продуктами харчування – з такими зверненнями приходили до ЦПІКів вимушені переселенці.
Як от, наприклад, родині з Луганська допомогли знайти роботу і житло фахівці Дворічанського Центру правової інформації та консультацій (http://legalspace.org/ua/napryamki/dopomoga-vimushenim-pereselentsyam/item/2705-rodyni-z-luhanska-dopomohly-znaity-robotu-i-zhytlo ).
А юристи Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я, активісти “Донбас SOS” та працівники МНС більше трьох діб допомагали дістатися з Луганська до Херсона чоловікові з інвалідністю ІІ групи по зору (http://legalspace.org/ua/napryamki/dopomoga-vimushenim-pereselentsyam/item/2344-skladna-odisseya-igorya-martinyuka ).
2. Справи, коли прості громадяни правовими методами захищають свої права, долають перепони системи завдяки безоплатній правовій допомозі юристів.
Робота Мережі Центрів правової інформації та консультацій полягає в наданні безоплатної правової допомоги громадянам. І це основний вид допомоги, яку отримували в Центрах вимушені переселенці. Всього 13 Центрів надали у 2014 році – 11 019 консультацій , а за 8 місяців 2015 року – 16 339 консультацій. Більшість із них надані вимушеним переселенцям.Топ 10 питань, з якими звертаються внутрішньо переміщені особи до юристів:
-
Оформлення пенсій;
-
Виплати адресної допомоги, соціальних гарантій та пільг;
-
Питання реєстрації переселенцем;
-
Питання цивільного права (спадкування, кредитні відносити та ін.);
-
Сімейного права (стягнення аліментів, реєстрація народження, смерті та інші акти цивільного стану);
-
Трудового права (звільнення з підприємств, які знаходяться на неконтрольованій території, стягнення заборгованості по заробітній платі);
-
Отримання компенсації за втрачене майно;
-
Питання влаштування дітей у дитячі садки, школи, студентів до вищих навчальних закладів;
-
Отримання медичної допомоги, ліків та інших видів медичних послуг;
-
Порядок в’їзду та виїзду на неконтрольовану територію.
Перелік цих питань не є вичерпним. Іноді життя ставить людину в такі ситуації, які не регулюються жодним нормативним актом. Але і тоді юристи Центрів допомагають вимушеним переселенцям знайти правовими методами вихід із складної життєвої ситуації.
Наприклад, на Харківщині вимушена переселенка виборола пенсію у чугуївських бюрократів. Для переоформлення пенсії Марія Іванівна ще в жовтні 2014 року звернулася до управління ПФУ в Чугуївському районі Харківської області за новим місцем проживання як внутрішньо переміщена особа. Надала всі документи. На вимогу чиновників жінка, навіть ризикуючи своїм життям і здоров’ям, перетнула купу блок-постів та поїхала до Ровеньків, де у місцевому відділенні ПФУ їй дали письмове підтвердження, що її заява про призначення пенсії за віком була зареєстрована в паперовому журналі. Але отримати заслужену пенсію так і не змогла, поки за неї не вступилися юристи з Чугуївського Центру правової інформації та консультацій. (http://legalspace.org/ua/napryamki/dopomoga-vimushenim-pereselentsyam/item/5076-vymushena-pereselenka-vyboriuie-pensiiu-u-chuhuivskykh-biurokrativ)
Або інша історія. Переселенка з Макіївки звернулася за правовою допомогою в Чернігівський Центр правової інформації та консультацій з проханням оформити розлучення. Думала, що чоловік або лишився в ДНР або загинув. Лариса пробувала розшукати чоловіка, щоб розлучитись. Зверталася в міліцію, однак пошуки не дали результату. Жінка тяжко переживала ці події, їй довелося збирати гроші для оплати судового збору. І з допомогою юристів, які підготували позов безоплатно, їй таки вдалося оформити розлучення. Що цікаво пізніше вона випадково зустріла колишнього з іншою жінкою на березі моря. (http://legalspace.org/ua/napryamki/dopomoga-vimushenim-pereselentsyam/item/5184-pochaty-zhyttia-spochatku-neproste-rozluchennia-pereselenky-z-donechchyny)
3. Правова допомога на лінії вогню. У прифронтовій зоні продовжує працювати Станично-Луганський Центр правової інформації та консультацій. Юристи допомагають людям, які вже не один місяць живуть під обстрілами.
Ось лише одна моторошна історія. Під час обстрілу селища Станиця Луганська, в будинок чоловіка влучив гарматний снаряд. Пострілом вбило дружину та ще трьох сусідів. Проте, отримати свідоцтва про смерть загиблих для їхніх родичів стало проблемою. Медики відмовилися їхати на місце трагедії, аби встановити причини смерті чотирьох людей і надати довідки. Родичі загиблих навіть пропонували власним транспортом довезти лікарів до будинку – марно. Керівниця патологоанатомічного відділення Центральної райлікарні, не зглянувшись на жахливу ситуацію, категорично відмовилася їхати і наполягала на доставці трупів до моргу. Проблему вирішили тільки після втручання юристів Станично-Луганського Центру правової інформації та консультацій, які провели роз’яснювальну роботу з лікарями (http://legalspace.org/ua/noviny/povchalni-istoriji/item/2899-luhanshchyna-liudei-prymushuvaly-samykh-vezty-tila-zahyblykh-do-morhu )
4. Статті про правову допомогу дискримінованим групам з числа ВПО. Вимушені переселенці неоднорідна група. Серед них є громадяни, які зазнають подвійної дискримінації у суспільстві. Наприклад, переселенці-рома, ВІЛ-позитивні переселенці. З такими групами працюють три Центри з Мережі.
Великого розголосу набула історія, що трапилась на Харківщині. У школу-інтернат, де розміщувалися вимушені переселенці в тому числі і 20 ромів, завітало троє міліціонерів у штатському. Вимагали у ромів 2 тисячі гривень, погрожували відправити родину назад у зону АТО. Налякані роми зібрали 600 грн., більше у них не було, й віддали міліціонерам. Та наступного дня, про інцидент стало відомо правозахисникам. Завдяки їх вчасному втручанню зловживання службовим повноваженням з боку міліції та дискримінація за національною ознакою покарані, а ромську родину захистили від свавілля. (http://legalspace.org/ua/napryamki/posilennya-romskikh-gromad/item/3164-militsionery-vymahaly-u-romiv-hroshi-ta-pohrozhuvaly-zonoiu-ato )
Або інший випадок, коли хірург вимагав гроші за операцію ВІЛ-позитивному переселенцю. Не зважаючи на реальну загрозу життю пацієнта, лікар стверджував, що операція не потрібна. Натомість у приватній розмові з дружиною хірург напряму заявив: операція потрібна, але ризикувати власним життям, оперуючи ВІЛ-позитивного, він погодиться лише за додаткову плату. Жінка у розпачі, адже її родина живе дуже скромно, і грошей на «подяку» лікарю не має. Водночас стан здоров’я хворого чоловіка з кожним днем погіршувався. Тоді жінка звернулася за безоплатною правової допомогою в Новоайдарський Центр правової інформації та консультацій. Юристи допомогли їй скласти скаргу на медика і чоловіка прооперували (http://legalspace.org/ua/noviny/uspishna-praktika/item/5595-zamist-poboriv-kryminalna-sprava-khirurh-vymahav-hroshi-za-operatsiiu-vil-pozytyvnomu )
Значну частину матеріалів у рубриці «Допомога вимушеним переселенцям» складають роз’яснення та консультації юристів щодо змін у законодавстві, яке направлене на допомогу вимушеним переселенцям.
Також розміщується інформація про програми підтримки вимушених переселенців, які адмініструють та впроваджують громадські організації за підтримки міжнародних донорів. Наприклад, Громадська організація «ГОРЄНІЄ» впроваджує комплексну програму з підтримки переміщених осіб, які планують зайнятися власною справою.
Аналітичні статті та дослідження, представлені на порталі, допоможуть читачеві зрозуміти на прикладі діяльності ЦПІків, наскільки в Україні забезпечується дотримання прав внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, результати громадського аудиту «Право на освіту внутрішньо переміщених осіб у Харківській області», здійснене Чугуївською правозахисною групою.
Також рубрика постійно поповнюється публікаціями про події та заходи громадських організацій, які допомагають вимушеним переселенцям. Проводять з ними тренінги, майстер-класи, групи взаємодопомоги, курси, тощо. Так, Слов’янський Центр правової інформації і консультацій 6 і 7 травня цього року травня влаштував макові майстер-класи для студентів-переселенців, а Благодійний фонд «Асоль» організував безоплатні курси англійської для дітей-переселенців в Одесі.
Завдяки наполегливій роботі Центрів правової інформації та консультацій рубрика постійно оновлюється. Вже згадувалося, що станом на вересень у рубриці розміщено 173 матеріали. І це не остаточний результат. Зараз постають нові задачі – інтеграція вимушених переселенців у місцеві громади, подолання дискримінаційних проявів та стереотипів щодо них, успішні приклади переселенців, які змінюють своє життя та життя в громадах.
