21 січня за ініціативи Центру Національного Відродження в приміщенні парламентських комітетів на вулиці Банковій відбувся круглий стіл на тему «Актуальні проблеми національно-патріотичного виховання в Україні та шляхи їх вирішення».
Попри напружену ситуацію в столиці, на захід завітали представники депутатського корпусу, науковці, громадські діячі.
«Сьогодні обговорити проблемні питання національно-патріотичного виховання зібралися народні депутати, представники виконавчих органів влади і відомств, науковці і педагоги, представники громадських організацій, які працюють з молоддю. Тобто зібралися ті, кому не байдуже або має бути не байдужим в силу професійних обов’язків питання національно-патріотичного виховання в Україні», – наголосив, відкриваючи нараду, керівник Центру Національного Відродження Тарас Рондзістий.
Під час обговорення учасники круглого столу виокремили головні проблеми, які заважають нормальному процесу виховання в молодих українців почуття патріотизму. Більшість з цих проблем зумовлені політичними факторами, радянським мисленням і домінуванням російсько-імперської системи цінностей у представників владної еліти, корупцією та бюрократичними перепонами.
«Для створення дієвої концепції патріотичного виховання потрібна політична воля. Її немає. Існує проблема системного фінансування заходів, що сприяють патріотичному вихованню молоді. Хто має їх фінансувати? В ідеалі, це має здійснювати держава – через держбюджет. Щодо ініціатив на місцях, то зараз вони переважно є виразниками думок, що є в голові Міністра освіти Табачника – це вшанування радянських дат, відкриття кадетських корпусів, виховна програма яких сягає своїм корінням часів білогвардійщини», – каже народний депутат Олег Медуниця.
«Державна Концепція патріотичного виховання написана в традиціях передового соціалізму. В ній існують помилкові судження і підміна понять. Наприклад, молодь хоче їхати за кордон, бо вона непатріотична по суті, а не через те, що соціально-економічні умови не дають їй шансів реалізувати себе на батьківщині. Цифри на втілення концепції взяті зі стелі. Цей документ та його реалізація зрежисовані на Банковій, він базується на гуманітарних цінностях чинної влади – все виховання будується тільки на подвигах бійців Червоної Армії в роки так званої Великої вітчизняної війни», – переконаний доктор історичних наук Павло Гай-Нижник.
Невтішні наслідки недолугої системи патріотичного виховання в цифрах озвучив кандидат філософських наук Леонід Чупрій:
«За даними різних соціологічних служб, від 34 до 65% % молоді пишаються тим, що вони українці. Але при цьому більше половини молоді хоче виїхати закордон. Бо навіть будучи патріотами, вони все одно не бачать тут для себе перспектив. Проблема системи патріотичного виховання в Україні в тому, що вона базується на основі тільки одного періоду – Великої вітчизняної війни, а традиції козаччини, бійців Армії УНР, УПА відсуваються на другий план. Не можна виховати національно свідому, громадсько-активну молодь тільки на одній «Зірниці»!», – каже експерт.
В свою чергу організатори гри «Сокіл» («Джура») Олег Бондарчук та Анатолій Грива розповіли про бюрократичні перепони та проблем з фінансуванням в останні роки проведення «Джури». Народний депутат Іван Стойко наголосив на тому, що для повноцінної робот з військово-патріотичного виховання не вистачає фахових вишкільників – колишніх військових, а також належної матеріальної бази (зразків стрілецької зброї, протигазів і т.д.).
В результаті заходу його учасники зійшлися на тому, що Концепція патріотичного виховання є недосконалою і такою, що не здатна виконати поставлені перед нею завдання, наголосили на необхідності зміни законодавчої бази, а також на нагальній потребі усунення від влади тих, хто насаджує радянські цінності в українській політиці, гуманітарній сфері тощо.
Сергій Багряний, УІС
