Ігор Лосєв
Це почалося в росії ще 20 років тому. Спочатку в російських підручниках з історії зникає визначення Київська Русь. Потім зникли будь-які згадки про те, що нинішня Україна має якесь відношення до давнього Києва. А нині вже стверджують, що першою столицею Русі був не Київ, а якась стара Ладога поблизу нинішнього Петербургу. Так, була там стоянка вікінгів, але столичних функцій стара Ладога ніколи не виконувала. То взагалі було мізерне містечко, де базувалася скандинавська залога.
Звісно, москалі не хочуть визнавати, що Русь – це давня назва України. І вони не хочуть змиритися з тим, що древній центр української культури Київ не був спільним як для давніх українців так і для залежних від Києва територій (Володимира на Клязьмі, Суздалі, Твері, Рязані та інших угро-фінських земель).
Росіяни пнуться зі шкіри, щоб привласнити собі слов’янський Київ, до якого вони не мають ніякого відношення, будучи зовсім іншим народом. Про це писав ще в 1865 році автор багатьох словників російської мови Владімір Даль: «…значно більше половини наших земляків-зрусифікована чудь».
Мордва, чуваши – вони зрусифікувалися на наших очахі нинішнє покоління не знає більше своєї мови». «Чудські племена у нас все більше русифікуються і зливаються в один великоросійський народ».
Враховуючи, що нині Київ впевнено очолює світову боротьбу проти російського фашизму, в москві хочуть понизити статут української столиці, викреслити її з історії.
На жаль, ми самі якось соромилися визнавати Київ Київську Русь першою історичною формою української державності, погоджуючись на якісь «спільні колиски» в ім’я «братерства», якого немає.
Нинішні зусилля ідеологів російського фашизму понизити роль і значення Києва нагадує смішну історію початку ХХ століття. По смерті Леніна його дружина Крупська почала виступати із заявами, що не подобалися Сталіну. І тоді він їй сказав: «Товаришка Крупська! Якщо ви й надалі будете робити такі неправильні заяви, ЦК призначить Іллічу іншу вдову!». «Ось так тепер Київ хочуть позбавити статуту столиці Русі, а замість нього призначити столицею якесь суто російське місто, нехай навіть таке дрібне і малозначуще як стара Ладога.
І навряд чи ці спроби припиняться по смерті путіна.
Адже російський народ це колективний путін. Хоча багато людей розраховують на його смерть. Геннадій Гудков, колишній депутат державної думи РФ, колишній полковник ФСБ, а нині емігрант сказав про путіна так: «Це ж треба так життя прожити, щоб мільйони людей в цілому світі мріяли про твою смерть».
У 1917 році коли впала династія Романових теж були великі сподівання. Поет Спиридон Черкасенко написав:
Вкраїно – мати! Кат сконав!
Не дарма билась ти за волю.
Бо кат сконав, тобі на щастя і на долю!
Але комуністична росія була не кращою ніж царська.
Проблема не в путіні. Проблема в народі, який постійно в історії створює таких путіних, який їх потребує.
Цей народ залишається вічною загрозою миру і свободі.
