Згідно з рішенням виконкому №7 Кобеляцької міської ради Полтавського району створено комісію з питань перейменування (найменування) вулиць, провулків, площ на території Кобеляцької громади та затверджено склад і Положення про неї. Рішенням №3/9/06 виконкому Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області затверджено експертну комісію з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Шишацької селищної територіальної громади та її склад. До обох дорадчих органів увійшли старости старостинських округів, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, краєзнавці, вчителі, місцеві посадовці й депутати.
Створення цих дорадчо-консультативних органів ініціювали в Полтавському офісі УІНП. Комісії покликані сприяти ліквідації нав’язаних російських імперських маркерів та очищенню публічного простору Кобеляцької і Шишацької громад від назв вулиць, провулків, площ, які пропагують та символізують радянський союз або росію. Адже 28 липня набирає чинності Закон України «Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Згідно з ним, сільські/селищні/міські ради протягом шести місяців мають вжити заходів з перейменування скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топонімії населених пунктів, а також інших географічних об’єктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.
Також на засіданні комісії з найменування та перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів та інших об’єктів, розташованих на території Оржицької селищної територіальної громади підбили підсумки громадського опитування у громаді на інтернет-платформі EDEM. Зокрема, підтримано перейменування 22 об’єктів топонімії. Враховано пропозиції Олега Пустовгара щодо винесення на сесію Оржицької селищної ради перейменування у селі Заріг вулиці Першотравневої на честь Пантелеймона Куліша – письменника, автора першого українського історичного роману «Чорна рада» , етнографа, мовознавця, автора першої фонетичної абетки для української мови, яку називають «кулішівкою», перекладача першої фонетичної абетки для української мови, яку іноді називають «кулішівкою». Життя і творчість Пантелеймона Куліша пов’язані з Оржицькою громадою. Письменник улітку 1853 року придбав землю в козацькому хуторі Заріг біля містечка Оржиця Лубенського повіту. Збудував хату й розгорнув плідну літературну і наукову діяльність, написавши низку книг та історичних досліджень. У селі Заріг Куліш скопіював гоголівські рукописи. І через деякий час опублікував шеститомні твори Гоголя у власному видавництві. Свій гонорар за це видання вклав у розвиток української видавничої справи. Так Гоголева спадщина працювала на українську культуру.
Під головуванням Мачухівського сільського голови Валерія Білоконя та представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулося засідання комісії з перейменувань вулиць Мачухівської громади Полтавського району. У населених пунктах цієї сільської ради буде перейменовано понад 50 назв вулиць і провулків. На офіційному сайті громади стартувало громадське обговорення. Серед напрацювань комісії увічнення пам’яті видатних українців, життя яких повязане з Мачухівським краєм. А саме:
Всеволод Петрів (1883-1948) – письменник, педагог, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Навесні 1918 року, як командир полку імені Костя Гордієнка, звільняв Полтавщину від російсько-більшовицьких загарбників. Полк Костя Гордієнка тоді отримав поповнення, переважно із селян с. Мачухи.
Андрій Геращенко у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. виконував пастирські обов’язки в церкві Різдва Богородиці села Федірки (приєднано до села Мачухи). Користувався великою повагою у населення. Був вчителем Закону Божого у Мачуській школі, очолював місцеве сільськогосподарське товариство, поширював нелегальну літературу, знайомив, закликав селян протидіяти владі і виступав за автономію України та автокефальну церкву. Переклав українською мовою близько 30 молитов. У 1906 році висланий із Мачух до с. Старі Санжари, але і там не припиняв діяльності. У кінці життя перестав бути священиком, сприяв розширенню кооперативного руху на Полтавщині. У Полтаві очолив Повстанський комітет, що боровся проти більшовиків. У грудні 1920 року розстріляний ЧК у Харкові.
Ігор Геращенко (син Андрія Геращенка), уродженець села Мачухи. Студент одного із навчальних закладів Києва. У січні 1918 року героїчно загинув під Крутами, у бою з більшовицькими військами.
Кость Гордієнко З метою актуалізації внеску мешканців Мачух у підтримку полку імені Костя Гордієнка Армії УНР та з метою увічнення пам’яті кошового отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка.(р. н. невідомий – 4.05.1733) народився на Полтавщині. Пішов на єднання з військами Мазепи та шведського короля Карла ХІІ. 27 березня 1709 року в сотенному містечку Великі Будища на Полтавщині 8 тисяч січовиків на чолі з Костем Гордієнком приєдналися до українсько-шведського союзу. Приєднання запорожців спричинило повстання у південних сотнях Полтавського полку проти московського війська. У 1709 році козаки проживали разом із шведськими військами у селі Федірки (нині приєднані до села Мачухи).
Анатолій Дяченко (1925-2008) – літературознавець, критик, прозаїк, педагог. Народився у селі Мачухи
Фанатом садівничої справи був мачушанин Герасим Рубан (1882-1976). Поширював плодові дерева та кущів в Мачухах, насаджував багатогектарні садки (яблуні, груші, сливи, вишні, шовковиці, волоські горіхи, виноград, малини, полуниця, смородина, ревінь. Вивів новий морозостійкий сорт груш.
Вулиця Земляків – Героїв УПА
Через лави УПА пройшли понад 100 тисяч осіб, географія походження яких представлена усіма областями України, в т. ч й Полтавщиною. Згідно з дослідженнями кандидата історичних наук Віктора Ревегука у лавах УПА за незалежність України боролися Гребенюк Петро Сагайдачний»), Жалинський Григорій («Чабан») та Нестеренко Сергій («Туча») з села Мачухи.
Олександр Бородай. 19 серпня 1920 року до села Тростянець Мачуської волості, із Буланівського лісу, приїхало 9 повстанців із синьо-жовтим прапором, із написом «Заплакала Україна – усміхнеться мати». Щоб показати селянам, хто вони є, при в’їзді до села повстанці бадьоро заспівали «Ще не вмерла Україна». Пізніше, у передранковий час, 20 серпня близько 30 повстанців вчинили напад на Мачуський волвиконком, але, крім місцевої міліції, в селі перебував і великий каральний загін червоноармійців. Останні за допомогою кулемета та надісланого підкріплення відбили напад. Частина повстанців загинула. Серед них отаман Бородай та 5 повстанців, у тому числі уродженців Мачуської волості. Олександр Бородай був петлюрівським офіцером, який прибув на Полтавщину з метою активізації повстанської боротьби. Збереглися архівні документи про поховання загиблих повстанців у селі Мачухи на кладовищі біля церкви Іоана Богослова.
Іван Липа. Український громадсько-політичний діяч Іван Липа народився 24 лютого 1865 року на Херсонщині. З 1898 по 1902 рік працював у Мачухах земським лікарем. Брав участь у знаковій для відродження українського культурного життя події- відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві (1903). Новели і вірші Іван Липа друкував в альманасі «Досвітні огні» (1906), «З неволі» (1908), у журналах «Літературно-науковий вісник», «Українська хата». Організував видавництво “Одеська літературна спілка”, з 1905 видавав альманах “Багаття” (разом з дружиною), часто друкувався в українських періодичних виданнях “Діло”, “Народ”, “Правда”, “Буковина”, “Зоря”. У період Директорії УНР– керуючий управлінням культури і віровизнання в урядах В. Чехівського, С. Остапенка, Б. Мартоса. Деякий час жив в еміграції в Тарнові (Польща). Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. З серпня 1920 входив до складу комісії по підготовці Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров’я в Уряді Української Народної Республіки в екзилі 1920-48.
Юрій Іванович Липа. один з ідеологів українського націоналізму. Був лікарем в лавах УПА. Після смерті Юрію Липі присвоєно ступінь полковника УПА.
Полтавський офіс УІНП
