Я дуже уважно проаналізував лист ганьби Калєснічєнка. Це тупий переклад з російської на польську на рівні знання студента початківця. Зокрема, прізвище Шухевича записано аж двома помилками! Це змушує ставити запитання, чи дійсно лист «групи 148» до Сейму «народився» у Києві, чи може його в терміновому порядку «спустили» з Москви для передання через Київ у Варшаву. А в Києві так ним захопилися, що й не вважали за потрібне виправляти мову. Тому на польських шовіністичних сайтах є приписка, що з огляду на «важливість» листа вони залишають далеку від задовільної польську мову. Але не це тут головне.
Факт, що першим у списку підписантів стоїть Симоненко, дає право припускати, що у цій провокації головними був відомий друг олігархів, керівник комуністів. І у тому є «логіка», роз’їжджаючи на танку з написом «за Сталіна», його «штики» оголосили про відбудову в Україні усіх комсомольських пам’ятників, які були побудовані, починаючи від 1920-х років. А це можна зробити зруйнувавши усі національні сили, грізний осуд, яких дається у листі ганьби.
Звичайно, що лише крайні шовіністи та неуки могли поставити під листом підписи. Правду кажучи, важко повірити, що у парламенті однієї з найбільших європейських держав таких є аж 148, але детальний аналіз підписів показує «цікаві» речі. Лише на першій сторінці з підписами (на другій сторінці листа), яку вам з позначеннями надсилаю, із 20 підписів при сімох стоять дивні цифрові позначення, окремі із яких однозначно показують, що це номери українських виборчих округів. На шістьох із позначених цифр-округів були обрані представники опозиції.
Ця деталь дає підстави припускати, що підписи на «листі» до Сейму Польщі були сфальшовані, надіючись, що ніхто не стане заглиблюватися у такі деталі. Тому цей лист треба розглядати у політичному аспекті не лише як зраду національних інтересів України, а й як кримінальний злочини.
Надсилання до іншої держави «листа» з підписами щодо яких є сумніви, це також крайній вияв зневаги до Сейму сусідньої держави, а відтак і до держави взагалі. Попри наявність багатьох проблем у Польщі, там таке не мислиме. Тому цей випадок ще один крок до дискредитації України в очах поляків.
І за це автори та виконавці провокації повинні нести не лише політичну відповідальність, а й повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності. А ті, із підписантів фальшивого листа, хто публічно не відмовиться від підпису мають бути позбавлені депутатських мандатів.
Якщо цього не станеться, то це тільки посилить закордоном думку, що Україна є слабкою країною, яка стоїть на грані. З цього повинна робити висновки на тільки опозиція, яка отримала черговий доказ нікчемності нинішньої «подавляючої» більшості, а й керівники України. Якщо вони цього у найближчі дні не зроблять висновків, то це дасть підставив і українцям, і світовій громадськості вважати, що провокація з листом «групи 148» до Сему Польщі робилася за згодою, а може, і при підтримці влади.
Мирослав Левицький
