Стратегічна Рада Руху опору капітуляції вважає, що заяви Кабінету міністрів України про залучення міжнародних кредитів на відновлення Донбасу потребують особливої уваги з боку громадськості.
Відновлення прифронтових та окупованих територій, повернення їх до нормального життя у повоєнний період вже є і буде одним з найбільших викликів для України та її економіки. Водночас, важливо наголосити, що загибель і каліцтво людей, вимушена втеча і втрата особистого майна цивільного населення, масштабні руйнування інфраструктури і техногенні катастрофи у Донецькій, Луганській областях та в Криму стали наслідком збройної агресії Росії та окупації нею цих територій України.
Згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права відповідальність за підтримку життєдіяльності на окупованих територіях та за збитки, заподіяні агресією і окупацію, лягають на державу-агресора. Це також передбачено Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” від 18 січня 2018 року, відображено в “Українській доктрині безпеки та миру”, ухваленій Стратегічною Радою Руху опору капітуляції 31 жовтня 2019 року, і повністю відповідає національним інтересам нашої держави.
Станом на сьогодні Україна вже зазнала величезних збитків через відторгнення агресором її територій і здійснює колосальні витрати на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Відшкодування цих збитків також має забезпечити держава-агресор.
Внаслідок збройної агресії та окупації, на територіях Донеччини, Луганщини і Криму необхідно відновлювати не лише конституційний лад України, але й житло українських громадян, соціальну та промислову інфраструктуру, долати наслідки техногенних катастроф. Тривалий час компенсаційних виплат та соціальної підтримки потребуватимуть сотні тисяч, а можливо й мільйони громадян України. Також має бути повернуте вкрадене і вивезене з України майно громадян та суб’єктів господарювання. Природно, що за все це повинна відповідати Росія. З огляду на це, будь-які міжнародні запозичення України на відновлення знищених війною та окупацією інфраструктури і майна, як і інші видатки державного та місцевих бюджетів на такі програми, обов’язково повинні стати частиною консолідованої претензії України до Росії. Тільки такий підхід є законним і прийнятним.
Дії всіх гілок влади України щодо повоєнного і післяокупаційного відновлення територій, які зазнали руйнувань, мають бути спрямовані на:
1. Доведення до міжнародної спільноти інформації про реальні збитки, завдані діями Росії, та неприйнятність відновлення повоєнних руйнувань і втрат за рахунок України, особливо у випадках звернень уряду до міжнародних фінансових інституцій;
2. Якнайшвидшу підготовку консолідованої претензії України до Росії, де б на основі фактів було встановлено обсяг відшкодувань, які має здійснити Росія як держава-агресор.
3. Продовження міжнародної співпраці для посилення санкцій проти Росії, щоб змусити її припинити агресію, відновити міжнародний правопорядок та відшкодувати збитки, яких зазнала Україна та міжнародна спільнота.
Київ, 4 вересня 2020 року
Стратегічна рада РОКу:
Володимир Василенко
Йосиф Зісельс
В’ячеслав Брюховецький
Володимир Огризко
Данило Лубківський
Сергій Квіт
Михайло Гончар
Роман Безсмертний
Від Координаційної ради РОКу:
Михайло Басараб
Андрій Левус
