Заповіт Бандери

15 жовтня виповнилося 58 років з дня вбивства Провідника ОУН Степана Бандери. Дата не ювілейна, але не шукаймо ювілейних приводів для вшанування наших великих попередників, не чекаймо ювілейних підстав для звернення до їхньої ідеологічної спадщини і для наслідування їхнього героїчного чину. «Заювілеювання» Бандери – найгірше, що ми можемо вчинити у відношенні до його пам’яті, не звертаючись повсякденно до його творчої спадщини, нехтуючи його заповітами, ігноруючи його вчення, не намагаючись згідно з ним діяти.
Москва вбила Бандеру фізично, але «ніколи не можна забити того, хто прапором став для народу». Дух Бандери живе, справа Бандери продовжується. Скільки ворогами було вилито помийних відер брехні і наклепів на Бандеру і бандерівців, скільки жовчних отруйних стріл випущено, але правда перемагає. Сьогодні багато хто визначає себе бандерівцем і ми не можемо цьому не радіти, але задумаймося, чи всі, хто зачисляють себе до послідовників Бандери діють згідно з його вченням, чинять згідно з його заповітами?
Згадаймо сьогодні основні постулати бандерівської державобудівної і націозахисної концепції.
Для націоналістів найвищою цінністю є нація, народ, вся діяльність націоналістів має бути спрямована на захист національних інтересів і забезпечення національної перспективи. Захист нації і її всебічний розвиток – наша мета.
Єдиною передумовою і механізмом збереження і розвитку нації та її самовияву назовні є власна суверенна національна держава на власній етнічній території, здобути і захистити яку можна лише шляхом боротьби, опираючись на власні сили та мобілізуючи і організуючи союзників, котрі мають з нами спільні інтереси.
В часі національно-визвольної боротьби, в протистоянні російському агресору треба об’єднуватися навколо великої ідеї та діяти спільно, щоб знищити ворога. Найперше завдання – вигнати окупанта, зберегти державність, під цим кутом зору треба дивитися на всі інші проблеми і перешкоди і тоді ми зуміємо відрізнити головне від другорядного, визначимо союзників і побачимо противників.
Річниця смерті Степана Бандери нехай буде для нас і часом виразного усвідомлення – цей же ворог, який вбив Бандеру, бо хотів вбити український дух, дух нації, і сьогодні намагається, але не зможе знищити дух героїчної української нації.
Коли сумніви і вагання закрадуться в наші думки, коли непевність і розпач проникнуть до наших сердець, згадаймо життєвий чин Степана Бандери, відкриймо збірку його праць і знайдемо багато відповідей на пульсуючі виклики і хвилюючі питання.