У просторій виставковій залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України (НСМНМУ) ось вже місяць діє проект «Кращий твір року», в якому бере участь близько півтори тисячі робіт майстрів зі всієї України та діаспори. Це своєрідний звіт кращих творінь, які були підготовлені українськими митцями у 2016 році.
Для огляду виставлено близько 700 найкращих виробів народного мистецтва, які будуть зафіксовані в альбомі, що виходить щорічно, адже мистецький проект, організований НСМНМУ спільно з Міністерством культури України, відбувається вже одинадцять років поспіль.
На виставці представлені різні види народного мистецтва. Тут є і вишивка, і лозоплетіння, і килимарство, і художня обробка дерева, і різьбярство, і народна скульптура, і витинанка, і розпис на дереві, і соломоплетіння, і бісероплетіння, і ляльки-мотанки.
Як зауважив Євген Шевченко, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України, виставка є унікальною площадкою, на якій можуть себе показати і бути оціненими фахівцями як імениті майстри, так і талановиті початківці.
Роботи надсилають по-сучасному, за допомогою «Нової пошти», з різних куточків нашої держави. Але є й такі, які прибувають з Канади, Америки, Росії, Молдови, Білорусі та інших країн.
Напружена ситуація на Донбасі не завдала шкоди народному мистецтву, а навпаки – розбудила муз. За словами пана Євгена, у цьогорічній експозиції дуже багато робіт зі сходу України.
«За останні 3-4 роки у південних та східних районах відчувається підйом. Це пов’язано з військовими подіями, люди хочуть себе проявити. Дуже багато робіт з Луганщини, Слов’янська, Кривого Рогу, Костянтинівки, Краматорська. Там працює тільки 500 підприємств із виготовлення кераміки. Колосальний ресурс, колосальна перспектива, чого не скажеш про західний регіон. Він «прогнувся», тобто багато виїхало за кордон, і ми спостерігаємо занепад. Треба над цим працювати. А от на Сході технологія ідеальна, в Європі такої нема. Але їм треба національну складову, тобто бренд. І ми над цим працюємо. Ми спільно з Міністерством культури цілу програму розробляємо, щоб підтримати цих підприємців, дати їм поштовх творити далі.
Кіровоградщина також піднялася, саме Кропивницький, там нічого ніколи не було в народному мистецтві, але сьогодні ми буквально вже прийняли у спілку 12 унікальних майстрів, які вісім років до цього ішли», – розповів Є. Шевченко.
За словами голови спілки, коли представники Японії бачили вироби, створені українськими майстрами, їх приємно вражав той факт, що це виготовлено руками людини.
«От ми йдемо в Європу і не розуміємо, що Європа рафінована, уніфікована. У неї немає ручної роботи, особливо у творчості. Навіть художні промисли там занедбані. А ми це все зуміли зберегти. Те, що представлено на цій виставці, це не мистецтво для забави, не декоративні речі. Це сакральна, художня мова, яка формувалася у великому етноландшафті 7-8 тисяч років», – підкреслив пан Євген.
Саме захищати від занепаду, розвивати і підтримувати сакральну мову народного мистецтва і покликана НСМНМ, яку очолює Є. Шевченко. Зазначимо, що 17 грудня спілка, яка має 20 обласних і кілька регіональних організацій, святкує своє 25-ліття.
«В 1990-му році ми отримали великий масив майстрів і з них вибрали найкращих творців, які й організували Національну спілку майстрів народного мистецтва. І ось за 25 років ми зберегли потенціал майстрів», – зауважив очільник спілки.
І найголовніше, за словами пана Євгена, спілці вдалося зберегти галузь і вивести народне мистецтво у статус національного.
«Сьогодні увесь політикум одягнув вишиті сорочки і навіть ті, які нещодавно глумилися над українським. Але це вже відбулася трансформація. Значить, щось іде на краще. Відбувається процес ідентифікації національного обличчя. Ще одне, ми повернули ляльку, повернули писанку, які пішли в дитсадок, школу, університет. Відтворюється абсолютно нормальний автентичний рельєф духовності. Це та художня мова, яка передана поколіннями наших пращурів. За тисячу років в Україні прожило 45 поколінь наших дідів-прадідів (одне покоління 25 років вважається за науковим визначенням). І ці 45 поколінь з часів Київської Русі створили ось цю величну традиційну культуру», – розказав він.
Однак в ногу з позитивами йдуть і проблеми. На думку Шевченка відбувається кардинальне «прогинання» культурної складової, коли українська влада відмовляється, ігнорує культуру і потреби митців. Це призводить до того, що молодь, відчуваючи безперспективність, виїжджає за кордон, щоб там вхопити Бога за бороду.
«Молодь в цій країні, як рибка б’ється об лід, а потім відлітає за кордон. А там спеціально робляться такі сіті, де їх виловлюють через різноманітні гранти. Але наша мета зберегти національний канон. Молодь має це зрозуміти», – розказав пан Євген.
І спілка працює над цим, виховуючи нову когорту майстрів, нове молоде покоління. До речі, багатьом юним і талановитим творцям щомісячно надаються президентські стипендії від 1000 до 1600 гривень. А також проводить ярмарки, виїзди за кордон, симпозіуми, де молодь має змогу спілкуватися з досвідченими майстрами, репрезентувати українське національне мистецтво для великого загалу європейців.
«Найголовніше – нам підготувати молоду зміну. І ми над цим працюємо вже більше 15 років, і є результат, але цей процес тривалий, бо щоб художника навчити, треба 3-5 років, щоб майстра виховати, треба 10-15 років. Щоб це був дійсно не ремісник, а творець», – наголошує глава спілки.
За його переконанням, ми зараз проживаємо перехідний період, коли є два шляхи – зберегти національну культуру, яка зможе консолідувати народ, або асимілюватися. Наше майбутнє залежить не тільки від розумної державної політики, але й від активності кожного з нас.
«Я не закликаю до революції, але я хочу, щоб в державі все-таки алгоритм справедливості був хоч якось окреслений. Бо якщо не буде цього алгоритму, то не буду смислу жити і діяти», – підкреслив пан Євген.
Підготувала Ольга Семиляк, УІС
