Неочікувана ексгумація останків відомого письменника у Чехії нагадує, що могили видатних українців за кордоном – під загрозою.
3 січня у Чехії ексгумували останки похованого на Ольшанському кладовищі у Празі українського письменника Олександра Олеся. Як повідомило “Дзеркало тижня”, примусова ексгумація спричинена особливостями чеського законодавства, згідно з яким за місце поховання померлого потрібно сплачувати ренту у 20 тисяч крон на 10 років. Нещодавно помер громадянин Чехії, українець Володимир Михайлишин, який з власної ініціативи сплачував за місце поховання Олеся. Що тепер буде із останками Олександра Олеся та його дружини поки невідомо.
Але Український погляд написав свою думку тут
“Олександр Олесь має бути перепохований в Україні, – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Найкраще місце для цього – алея почесних поховань на Лук’янівському кладовищі”.
Але вирішення цієї конкретної проблеми не вирішує проблему в цілому. Могили видатних українців, як про це повідомляв Український інститут національної пам’яті на тематичному круглому столі в червні минулого року, розкидані по цілому світу. Чимало з них – під загрозою. “Частина, вочевидь, залишиться на місці й потребуватиме спільної опіки місцевих українських громад й української держави, – говорить Володимир В’ятрович. – Частину слід перепоховати в Україні через відсутність такої можливості”.
А щодо найвизначніших українців – наша держава сама має ініціювати їх повернення на рідну землю для поховання у Національному пантеоні – переконаний голова Українського інституту національної пам’яті.
За інформацією начальника відділу обліку і збереження місць пам’яті Інституту національної пам’яті Павла Подобєда, “за межами України знаходиться понад 250 тисяч поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури. Багато з них можуть бути ліквідовані найближчим часом”. Зокрема, цього року тільки на Ольшанському кладовищі у Празі можуть примусово ексгумувати останки драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка; громадської діячки, педагога Орисі Єфремової-Дурдуківської; інженера-будівельника Олександра Ярошевського.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
