Вже завтра, 9 травня, росія влаштує ритуальне “свято” на кістках. Парад “побєдобєсія” на червоній площі – це не тільки брязкання закривавленою військовою технікою перед цивілізованим світом. Це – маніакально-спрямований пропагандистський маскарад, мета якого – тотальне заповнення медійного простору гнилою російською брехнею. Очікувано, що світовий терорист путін, шукаючи в небі українську зброю помсти, намагатиметься спекулювати і на так званому мовному питанні.
Серед запропонованих умов росії для досягнення мирного врегулювання, які, мов ритуальну мантру, нещодавно озвучив глава мзс рф лавров, – скасування в Україні закону про державну мову. Вимагаючи відновлення статусу російської мови та культури в українському суспільстві, в очах заходу кремль прагне легалізувати свої злочини проти людства. Маніпулюючи тезою щодо “пригнічення російської мови”, погрожуючи світу ядерною зброєю, обстрілюючи наші міста і села, диктатор мріє і далі розігрувати карту мовного протистояння. Ворог чудово усвідомлює: українська об’єднує та робить нас сильнішими. Але пам’ятаймо: кожен із російських наративів, які потрапляють до медіапростору, не варті жодної уваги, адже питання державної мови – це питання національної безпеки й оборони, сили закону і прав людини.
В цьому контексті вкотре нагадаю про історичне рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року, в якому наголошується, що поняття “російськомовні громадяни” є політичним конструктом. Там є такі слова: “штучне творення в Україні “російськомовних громадян” є результатом тривалої політики зросійщення не тільки етнічних українців, а й представників різних національних меншин”. “Вишуканими” маніпуляціями росія намагається поширити свої недоімперські впливи у світі. Тому “Геть від Москви!” – це не тільки культурний заклик початку ХХ століття. Це – наш екзистенційний дороговказ, шлях боротьби та вістря поступу в новому тисячолітті.
Зміцнення України неможливо без незламних сил оборони, утвердження державної мови, сприяння громадянському суспільству, стійкості та волі кожного. Посилення таких пріоритетів визначальні для національної безпеки, великої сили та єдності. Тож, позбавляючись колоніальних маркерів, дерусифікуючи назви населених пунктів та вулиць, відмовляючись від ворожомовного контенту, спілкуючись зі своїми дітьми українською, відстоюючи своє право на інформацію та послуги державною мовою, ми утверджуємося як велика, соборна, непереможна країна.
