В останню суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв голоду, штучно організованого радянською владою в Україні в 1932-33 рр.. Цьогоріч цей день випадає на 26 листопада.
Голова Комітету Світового Конгресу Українців (СКУ) з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу – Стефан Романів розповів кореспонденту газети Церква і Життя про роботу з українським урядом та світовою спільнотою, як виникла акція Незгасима Свічка, підготовку до вшанування 85 річниці Голодомору та чому потрібно зберігати пам’ять про трагічні моменти історії.
Україна пам’ятає
Починаючи з 1991 року Україна в різній формі вшановувала пам’ять жертв Голодомору. Проте активна робота в напрямку визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом розпочалася з приходом до влади в Україні Віктора Ющенка та його команди.
“З приходом президента Ющенка ми знайшли спільну мову, що спільно можемо багато чого зробити і якщо будемо разом працювати ми зможемо швидше донести світові інформацію про Голодомор” – розповів Стефан Романів про початок співпраці діаспори з українським урядом.
Наша мета була формалізувати це питання, щоб це не було одноразове відзначення у листопаді. Так розпочалася кампанія “Україна пам’ятає – світ визнає”, суть якої полягав у роботі в двох напрямках. З одного боку, в самій Україні потрібно було говорити більше про Голодомор адже там мало знали про нього, а якщо знали то лише версію радянської влади. Водночас, “Світ визнає” – ми почали роботу з міжнародною спільнотою, парламентами різних країн, ООН щоб добитися визнання Голодомору Геноцидом.
Тоді був створений організаційний комітет до складу якого увійшли представники українського уряду та СКУ. Однією з акцій, що відбуваються за підтримки цього комітету є “Незгасима Свічка”, що була започаткована у 2008 році. Метою якції було поширення правди про Голодомор з нагоди вшанування 75-ої річниці цієї трагедії. Цей символічний смолоскип започаткував свою подорож з Австралії 1-го квітня 2008 року та відвідав 35 країн світу, а на завершення, у листопаді 2008 року, прибув в Україну.
“Незгасима свічка” урочисто перевозилася у супроводі послів та консулів України, а кожна українська громада організовувала урочисті заходи у центрах, де перебувала свічка.
“Десять років тому в Австралії ми започаткували акцію Незгасима Свічка. В той час міністром закордонних справ України був Володимир Огризко і ми мали величезну підтримку зі сторони українських посольств” – згадує Стефан Романів.
За його словами завдяки цій акції, а також спільній роботі української діаспори, дипломатичного корпусу та адміністрації Президента парламенти сімнадцяти країн в тій чи іншій формі визнали Голодомор Геноцидом українського народу.
Ще одним проектом, ініційованим комітетом СКУ є створення музею та пам’ятника Голодомору у Києві. Відкриття меморіалу та першої частини музею відбулося у 2008 році.
Проте, з приходом до влади президента Віктора Януковича ситуація змінилася. У 2010 році на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі президент Янукович заявив, що називати Голодомор геноцидом українців несправедливо. За його словами, це була спільна трагедія народів Радянського Союзу. Нову офіційну позицію України з ентузіазмом сприйняла російська делегація ПАРЄ, яка зустріла заяву оплесками. Делегація України на знак протесту залишила залу засідань.
“Янукович взяв іншу позицію, він не визнавав Голодомор геноцидом. Тоді ми поставили йому запитання якщо приїде до вас прем’єр-міністр Канади, яка на той час визнала Голодомор Геноцидом, що ви йому зможете відповісти?” – розповідає Стефан Романів.
Відтак українськa влада не була зацікавлена в актиній роботі у питаннях Голодомору та співпраці з СКУ. Урядовий організаційний комітет у питаннях Голодомору було перетворено на громадський, співголовами якого стали з української сторони колишній віце-прем’єр Іван Васюник та Стефан Романів від СКУ.
Зі зміною влади у 2014 році, комітет відновлює свою роботу з українським урядом. Сьогодні в цій роботі задіяні Міністерство Закордонних Справ України, Міністерство Культури, Центр Національного Відродження, Інститут Національної Пам’яті та Адміністрація Президента.
На даний момент комітет працює зокрема над завершенням будівництва меморіалу Голодомору у Києві, створенням мережі нащадків свідків Голодомору та підготовкою до акцій з нагоди 85-ї річниці вшанування жертв Голодомору, які будуть відбуватися впродовж 2018 року.
Стосовно будівництва комплексу Меморіал жертв Голодомору, наразі розроблено та погоджено його концепцію, а Київська Міська Адміністрація виділила п’ять гектарів землі на Печерських пагорбах для його будівництва. За словами Стефана Романіва, український уряд виділив для проекту 14 млн. гривень. Водночас, за попередніми підрахунками, загальна вартість меморіалу складатиме близько 20 млн. доларів, які у рівних частинах має розділити український уряд, українські меценати та українська діаспора. За проектом, будівництво комплексу триватиме близько двох років.
“Цей музей має донести основні меседжі такі як, причину трагедії, що та як відбулося, чому це геноцид, інформаційна політика, тощо” – пояснює концепцію меморіалу Стефан Романів.
Вшанування 85ї річниці Голодомору
У листопаді цього року, біля меморіалу Голодомору у Києві розпочнуться акції, приурочені вшануванню 85ї річниці Голодомору. Заплановано, що у них візьмуть участь Президент України та представники українських церков. Окрім цього у кожній країні, де є українська громада та церква, будуть проведені панахиди. Тоді ж має відбутися посвячення угольного каменя музею.
Водночас планується проведення міжнародної об’єднуючої акції на зразок Незгасимої Свічки. За словами Стефана Романіва, у різних містах будуть організовані заходи під час яких певний символічний об’єкт передаватиметься від країни до країни.
До 85ї річниці дипломатичні представництва України у світі організовуватимуть виставки, підготовані Інститутом національної Пам’яті щоб поширювати інформацію про Голодомор у світі.
Український Інститут Національної Пам’яті повинен підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її МЗС для подальшого представлення у приміщеннях парламентів та урядових установ іноземних держав і міжнародних організацій. Окремі виставки екпонуватимуться в іноземних парламентах та урядових установах. Інформаційні матеріали належить перекласти англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами. Також за кордоном планують показувати художні та документальні фільми про Голодомор із англійським дубляжем/субтитрами.
Як розповідає Стефан Романів, кульмінаційним моментом акцій з нагоди 85ї річниці вшанування жертв Голодомору стане Міжнародний форум з участю високопосадовців різних країн, який проведуть у листопаді 2018 року в Києві.
Комітет працює також над створенням мережі нащадків свідків Голодомору. Як пояснює Стефан Романів, багато людей, які пережили Голодомор вже померло, проте їх діти, внуки та правнуки мають продовжувати роботу над визнанням Голодомору Геноцидом. Ідея полягає у тому щоб створити невеличку структуру із представництвами у кожній країні.
“Я домовився з постійним представником України в ООН паном Володимиром Єльченком, щоб наступного року ця група внесла в ООН резолюцію, що вони, як діти не дадуть забути цей геноцид” – поділився планами голова комітету СКУ.
Світ визнає
Щодо роботи на міжнародній арені, окрім ООН, комітет СКУ продовжує працювати над тим щоб тема визнання Голодомору Геноцидом обговорювалась у парламентах різних країн.
“Разом з МЗС та Верховною Радою ми створюємо базу матеріалів і будемо координувати роботу в кожній країні щоб знову піднімали це питання в парламентах. Ми вже розпочали розмову у Австралії, щоб впродовж 2018 року прийняти резолюцію в питанні визнання Голодомору Геноцидом” – зазначає Стефан Романів.
Також, як розповів Стефан Романів, українська громада Нової Зеландії нещодавно внесла у парламент країни звернення з вимогою розпочати роботу над резолюцією з визнання Голодомору Геноцидом з подальшим її затвердженням у 2018 році.
У планах Комітету добитися включення відвідин пам’ятника Голодомору у Вашингтоні в офіційну програму міжнародних делегацій.
З метою поширення інформації про Голодомор у світі, комітет СКУ проводить конференції за участю міжнародних науковців та політиків, так, за словами Стефана Романіва, відбулася конференція у Вашингтоні, запланована у Торонто, Брюсселі та Австралії.
Як зауважує Стефан Романів, визнання Голодомору Геноцидом не може відбутися за один день це процес, який потребує послідовної просвітницької роботи. Неабияку роль в цьому процесі відіграє українська громада, яка проводить роботу з місцевими політиками та громадськістю.
“Я думаю, наше рішення десять років було правильним в тому плані, що це є певний процес і впродовж цих десяти років вже багато чого вдалося досягти” – зазначає голова Комітету.
Водночас СКУ тверезо оцінює усю складність процесу визнання Голодомору Геноцидом на у світовому масштабі.
“Це не така проста справа. Навіть ООН лише визнав геноцид в Руанді. Інший варіант це злочин проти людства. Проте це вже політична гра” – пояснює Стефан Романів.
Доволі амбіційним проектом Комітету СКУ є включення теми Голодомору в шкільну програму з історії за межами України.
“Наприклад в Австралії вчитель історії Андрій Пирч подав кілька статей про Голодомор у програму вивчення європейської історії у старшій школі. Наступного року ми плануємо проведення семінарів для вчителів на тему Голодомору. Ми шукаємо не істориків, а вчителів, які б адаптували матеріали для шкільної програми та уроків” – пояснює Стефан Романів.
Також Комітет продовжує роботу над тим щоб журналіста американського видання Нью-Йорк Таймс Волтера Дюранті посмертно позбавили Пулітцерівської премії за досягнення в журналістиці. Волтер Дюранті у 1932 року одержав цю винятково престижну премію за серію статей про Радянський Союз, у яких – заперечував Голодомор.
В останні роки відновилась робота і над Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932 -1933 років в Україні, яку було розпочато під час президенства Віктора Ющенка. За проектом, кожна область мала підготувати Книгу національної пам’яті тих, хто пережив Голодомор. Комітет планує додати до Книги реєстр представників діаспори, які пережили Голодомор.
При музеї Голодомору СКУ має намір створити базу матеріалів про Голодомор, які будуть зібрані на спеціальному інтернет сайті для загального доступу. Це мають бути як архівні документи так і матеріали щодо визнання Голодомору Геноцидом такі, як зразки резолюцій тощо.
Робота української громади Австралії
Стосовно Австралії, Стефан Романів розповів про заходи, заплановані до 85ї річниці Голодомору. Організацією програми займається австралійський підкомітет з Голодомору, членами якого є Галя Костюк, Тарас Моравський, а очолює Катерина Даниляк. Так планується організація виставки фотопортретів тих, хто пережив Голодомор.
1953 рік – 3500 українців вийшли на вулиці Сіднея після поминальної служби за жертвами Голодомору в Україні / ©wikipedia
Буде проведена кампанія з закликом до австралійських парламентарів згадати під час сесії Парламенту про початок відзначення вшанування 85ї річниці Голодомору в Україні.
В останню неділю листопада в українських церквах відбудуться поминальні богослужіння. В усіх імпрезх, які відбудуться в Австралії у суботу 25 листопада є включена частина вшанування жертв Голодомору.
У суботу 25 листопада запланований громадський захід у Канберрі в якому візьмуть участь представники українського посольства, СУОА та місцева громада.
На меті Комітету також організувати покази фільмів про Голодомор у австралійських парламентах. Як зазначає Стефан Романів, це була б нагода зібрати політиків та розповідати їм про історію Голодомору.
Аналогічну місію комітет покладає на нещодавно відновлену Українсько-Австралійську Парламентську Групу. “Ми хочемо щоб вони зробили дві речі: зібрали австралійських політиків, які є зацікавлені, щоб вони внесли резолюцію з визнання Голодомору Геноцидом”.
Голодомор 1932-1933 років є однією з найтрагічніших сторінок не лише української але й світової історії. Як пояснює Стефан Романів, кожен народ який себе поважає, вшановує жертв різних трагедій. Він переконаний, що нащадки мають зрозуміти та пам’ятати, що пережили їхні батьки та дідусі, що, в свою чергу, має скріпити їхнє українство.
“Голодомор – це є символ боротьби комуністичної системи з українським народом. Український народ це пережив і далі існує. Українцям потрібно знати свою історію для українізації країни. Інший аспект у тому, що потрібно вчитися на історії щоб такого ніколи не повторилося. Ми повинні це пам’ятати, світ повинен визнати, що це був злочин проти людства – пояснює голова комісії СКУ важливість вшанування та збереження пам’яті про Голодомор в Україні.
Джерело: Розмовляла Мар’яна Давидовська
Ця стаття опублікована у №11 газети Церква і Життя, листопад 2017 рік
