Німецько-українська комісія істориків анонсувала проведення онлайн-заходу «Чи був Голодомор геноцидом?».
Ми публічно закликаємо Німецько-українську комісію істориків змінити назву дискусії. Назва суперечить Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», нівелює рішення Апеляційного суду міста Києва, є наругою над пам’яттю мільйонів та принижує українське громадянське суспільство, для якого геноцидна природа Голодомору є беззаперечним фактом.
Організовуючи онлайн- чи офлайн-заходи, формулюючи запитання та відповіді, пишучи та публікуючи статті із тем національного значення, зокрема про Голодомор-геноцид, кожен громадянин нашої країни повинен пильно та відповідально ставитися до пам’яті мільйонів убитих голодом українців.
Риторичні запитання, які не констатують історичних фактів, у публічному просторі — це крок назад.
Протягом десятків років навіть приватне обговорення теми злочину Голодомору було забороненим, не кажучи про дослідження, запис свідчень очевидців, збір артефактів і фотографій, встановлення пам’ятників та меморіалів.
Натомість тепер, за 86 років після злочину проти українського народу, тема Голодомору перебуває у фокусі міжнародної політики, зокрема українсько-німецьких взаємин. Тривалий час українська діаспора та активісти обстоюють визнання Голодомору актом геноциду урядом ФРН. Бундестаг уже розглядав петицію з цього приводу, але 21 жовтня 2019 року відправив її на доопрацювання. Саме тому висловлення сумніву в такий напружений момент може призвести до непоправних наслідків.
Історики Андреа Ґраціозі (Рим), Ярослав Грицак (Львів), Георгій Касьянов (Київ), Дарія Маттінґлі (Кембридж) та Мартін Шульце Вессель (Мюнхен) планують обговорення на таку тему, а також інші питання, пов’язані з Голодомором. Дискусія триватиме близько 90 хвилин і проводитиметься англійською мовою.
