Один з лідерів українських громад в США, керівник Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ) Степан КАЧУРАК, котрий був спостерігачем на виборах Президента України, розповідає про враження від виборів, про підтримку Америкою нашої держави і про те, якими будуть нові санкції проти і РФ і чи варто нам розраховувати на сприяння з боку НАТО.
– Ви були спостерігачем на президентських виборах. Як Ви їх охарактеризуєте?
– На мою думку, цього року були найкращі вибори з тих, на яких я був спостерігачем, а я приїжджаю на українські вибори з 2006 року. Я був з групою з 24 осіб у Харкові, очолювали її я та Аскольд Лозинський. В тій групі в більшості були спостерігачі з США, а також з Канади, Франції і навіть двоє з Ямайки. Ці спостерігачі були представлені Українським Конгресовим Комітетом Америки (УККА), всього цей комітет організував велику групу у 226 спостерігачів. До нас також долучилися спостерігачі з СКУ. Ми відвідали 24 дільниці і якщо і фіксували порушення, то вони були надзвичайно дрібні. Співпраця між всіма членами виборчих комісій була чудова, попри те, що в них були представники різних політичних сил і кандидатів. Нас попереджали про теракти, але їх не було, все було добре організовано.
– Вже в першому турі з величезною перевагою переміг Петро Порошенко. Чи не викликає це занепокоєння, що всі так одностайно підтримали одного кандидата?
– На мою думку, люди висловили таку велику довіру одній людині, бо не хотіли другого туру. І хоча результати голосування для нас були трохи неочікуваними, але волевиявлення відбулося чесно і прозоро.
– Як, на Вашу думку, сприймуть в США особу Петра Порошенка вже в якості Президента України?
– Думаю, сприймуть цілком позитивно, втім, перші півроку стануть показником – як він впорається зі своїми обов’язками. Для нас, для української діаспори, важливим критерієм є те, як відбулися вибори, а відбулися вони у відповідності з усіма демократичними нормами. Підготовка до цих виборів і їх проведення, залучення українських організацій Америки – це все стало наслідком титанічної праці. Велику роботу з налагодження співпраці між Україною і США зіграли й українські політики, зокрема, Олег Медуниця, який під час Майдану був у нас з візитом. Він проводив зустрічі з представниками українських громад, з американськими сенаторами, надав реальну картину стану справ в Україні. Ми здійснювали крок за кроком, щоб підійти до цих дострокових виборів.
– Коли відбувався Євромайдан, чи була в українців Америки впевненість, що президентські вибори відбудуться вже цього року, що Янукович не досидить до планових виборів в 2015-у?
– Я мав нагоду відвідати Майдан ще в кінці листопада 2013 року, взяти участь в подіях на Банковій. Повернувшись, став організовувати акції протесту в Америці. Для нас, українців, як і для американців, і для всього світу, вже тоді стало ясно, що то був лише початок, і що український народ не зупиниться. Всі розуміли – не можна тягти до 2015 року і тому українці зробили все можливе, щоб вибори відбулися швидше, ніж Янукович планував.
– Ви є одним з керівників Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ). Якими є напрямки діяльності Вашої організації на сьогоднішній день?
– Напрямки діяльності зараз дуже помінялися. Наша праця сфокусована на Україні. Після початку подій на Майдані всі наші ресурси йшли на підтримку України. Ми намагалися допомагати і фінансово, і політично, намагалися впливати на американський уряд, адже ООЧСУ діє під парасолею УККА, який має вихід і на Конгрес, і на Білий Дім Сполучених Штатів. Вживаючи всі можливості, ми тиснули спільно з іншими організаціями на уряд США, аби пришвидшити ухвалення санкцій. Цей натиск триває зараз і триватиме доти, доки не звільняться всі території України від військ агресора – Росії.
– Як в нинішній ситуації українські організації Америки добиваються у США прийняття нових санкцій проти Росії?
– Ми діємо різними методами. Зокрема, ми ініціювали збір під електронними петиціями до керівництва США, а за законом, якщо петиція набирає 100 тисяч голосів і більше, то уряд повинен на неї реагувати. По-друге, ми проводимо багатотисячні акції протесту. Тим більше вони змушені з цими протестами рахуватися, коли наближається час виборів. Крім того, згідно з Будапештським договором США, Велика Британія мають захищати територіальну цілісність України, особливо після того, як Росія грубо порушила ці домовленості. Ми прагнемо нових санкцій, хочемо, щоб Україні допомагали і зброєю. Але санкції теж дають ефект – вже зараз багато російських можновладців та олігархів мають купу фінансових проблем через них. Якщо не вирішиться питання зі звільнення Донбасу, то на Росію чекатиме третій, найбільш суворий вид санкцій, фактично – передвоєнних санкцій. Вони будуть стосуватися цілих сфер економіки Росії, російських банків, і, цілком можливо, «Газпрому». Але важливо, щоб і Європа в цій ситуації продемонструвала свою повну солідарність.
– Чи є підтримка з боку США відновлення курсу України на вступ до НАТО?
– Дійсно, це є зараз дуже важливий момент – повернутися до євроатлантичної інтеграції. У нас сенатори-республіканці на чолі з Маккейном висувають пропозицію до НАТО, аби обійти ряд процедур, щоб швидше прийняти Україну до Північно-Атлантичного Альянсу. Але сам Альянс вимагає дотримання цих процедур, до того ж, Україна має територіальні суперечки з Росією, а в такій ситуації до НАТО не приймають. Хоча та ж ситуація була з Північним Кіпром, який окупувала свого часу Туреччина, але цей випадок не завадив останній бути в НАТО. Зараз є також думка створити військове об’єднання на основі держав Балтії, Польщі, тої ж Туреччини. Але всі ці держави є членами НАТО, тому це питання доведеться вирішувати через Брюссель. Втім, сподіваюся, консенсус щодо України і її членства в Альянсі буде через деякий час прийнято.
– Хто наразі більше підтримує Україну і виступає за жорсткі дії проти Росії – демократи чи республіканці?
– Історично склалося так, що більш жорсткими по відношенню до СРСР, а потім і до Росії були республіканці. Але зараз обидві партії однаково підтримують Україну і одностайні в питанні санкцій проти РФ.
– І останнє питання. Чи не вважають в Америці, що злиття негативної інформації про діяльність спецслужб, уряду США, а також про окремих українських політиків через WikiLеаks є підготованою спецоперацією Путіна?
– Думаю, що так і є. Путін – кагебіст, у якого є своя мережа по всіх країнах світу. Очевидно, він готував операцію зі Сноуденом і WikiLеаks заздалегідь, аби дискредитувати Захід і посилити позиції Росії, граючи на розколі в лавах керівництва країн Європи та Америки.
Спілкувався Сергій Багряний, УІС
