Системні і демонстративні агресивні дії проти європейських держав НАТО відкривають друге дихання для Росії. Тому це лише початок.
1. Війна Росії проти України завдає втрат нашій державі, однак Москва здобула доволі скромні успіхи з огляду на початково декларовані цілі, а також платить за цей скромний результат неспівставно високу ціну. Для сподівань на припинення російської збройної агресії проти України поки немає найменших підстав. Разом з тим, російське просування на українському напрямку явно загрузло. Москві потрібно було шукати новий стратегічний простір для маневрів, щоб продемонструвати успіх перед своїми партнерами і населенням самої Росії. В Україні стало дуже тісно і витратно для цього.
2. Європейські країни НАТО в силу різних обставин є зручною вгодованою і доглянутою жертвою, на якій Росія станом на сьогодні хоче і може безкарно демонструвати свою силу. Робить це показово, ефектно і з великим задоволенням. На заможній, але безпорадній жертві Путін самостверджується в очах старших партнерів і свого населення. Це момент очевидного кремлівського успіху на тлі інших невдач. Демонстрація цього успіху необхідна для залучення підтримки партнерів і мобілізації свого населення на продовження війни. Європа зараз – чудова для цього мішень.
3. США поки демонструють відстороненість від європейських справ, цілком достатню для того, щоб Росія продовжувала безкарні домагання до «пухкенької жертви».
Отже, активні заходи росіян проти європейських країн будуть продовжені й постійно набиратимуть загрозливішого характеру. Це буде тривати доти, доки на це не буде належної симетричної або асиметричної відповіді – від самих європейців або від США. Поки що спостерігаємо розгубленість і безпорадність, яка заохочує Кремль до розгортання активних заходів у європейському напрямку.
