Дослідниця Голодоморів - про трирічне переслідування з боку влади за результати досліджень | Український погляд

Рада національної безпеки України

вул. Петра Болбачана, 8, м. Київ, 01601

email: [email protected]

Уповноваженому ВРУ з прав людини

вул. Олени Теліги, 8, м. Київ, 04112

email: hotline@ombudsman.gov.ua

Офіс Генерального прокурора

вул. Різницька, 13/15, м. Київ

email: [email protected]

Київська міська прокуратура

вул. Предславинська 45/9, м. Київ, 03150

email: zvern@kyiv.gp.gov.ua

Державне бюро розслідувань

вул. Симона Петлюри 15, м. Київ, 01032

email: info@dbr.gov.ua

Служба безпеки України

вул. Володимирська, 60, м. Київ

email: callcenter@ssu.gov.ua

До відома: Українська Гельсінська спілка

п. Миколі Горбалю

Директору Українсько-американського

бюро захисту прав людини

п. Семену Глузману

Президенту Асоціації вихідців з України у США

п. Паулу Маковскі

Президенту Фундації Українського

Голодомору-геноциду (США)

п. Миколі Кочерзі

Президенту Світового Конґресу Українців

п. Павлу Гроду

Президенту ГО «Український Дім» в ФРН

п. Ірині Ястреб

Українському конґресовому комітету Америки

п. Андрію Футею

Українсько-американській газеті

«Сурма»

Брюссельському інтернет-виданню EU «TODAY»

Щодо питання національної безпеки

та політичних переслідувань

ЗВЕРНЕННЯ

згідно ст. ст. 3, 19, 40, 53, 54 Конституції України

Шановні пані та панове!

Звернутися до Вас, мене змусило трирічне політичне переслідування за наукову та громадську діяльність, яка розкриває злочини комуністичного тоталітарного режиму, зокрема Голодомору-геноциду українців, організоване групою осіб під час російсько-української війни, суддівське свавілля та повна бездіяльність правоохоронних органів України.

Так, 19.12.2024 року, я звернулась до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення колишнім міністром культури О. Ткаченком, колишньою заступницею міністра культури К. Чуєвою та колишнім головою Українського інституту національної пам’яті А. Дробовичем. Заява зареєстрована за № 16270/зкп/к від 19.12.2024 року.

Згідно ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомосте надати заявнику витяг з ЄРДР.

Однак, слідчий грубо порушив вимоги ст.214 КПК України та наказ Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016 р. зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 05.05.2016 р. за №680/28810, тобто не вніс відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та не надав повідомлення про прийняте рішення в установлений законом термін.

У зв’язку з викладеним, я змушена була звернутися до слідчого судді Шевченківського районного суду із скаргою. 26 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва виніс ухвалу, якою зобов’язав уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, внести до ЄРДР відомості на підставі моєї заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.12.2024 р., розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати мені витяг з ЄРДР.

06.01.2025 р. мною до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, подано заяву, щодо виконання судового рішення з ухвалою суду від 26.12.2024 р., за вхідним № 949-25/к, з проханням надати копію витягу з ЄРДР та повідомлення про відкриття кримінального провадження.

17.01.2025 р. я отримала відповідь від ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, за підписом заступника керівника першого слідчого відділу Віталія Дрозда, який вніс в офіційний документ завідомо неправдиві відомості, а саме те, що моя заява подана, лише щодо можливих неправомірних дій, вчинених службовими особами МКІП, приховав та не виконав Ухвалу суду від 26.12.2024 р.

На адвокатський запит, В. Дрозд 20.01.2025 р. надіслав лист № 2780-25/к/11-02-1426/25, в якому вказав, що Ухвала суду від 26.12.2024 р. до ТУ ДБР, не надходила.

У зв’язку з цим, 21.01.2025 р. я звернулася із відповідною скаргою до Офіса Генерального прокурора, Київської міської прокуратури та ДБР.

24.01.2025 р., Шевченківський районний суд міста Києва, на виконання адвокатського запиту, надав копію Реєстру передачі процесуальних документів № 1 (від 17.01.2025 р.) до ТУ ДБР у м. Києві, в якому вказано про те, що уповноважена особа ТУ ДБР, отримала Ухвалу суду від 26.12.2024 р. по справі № 761/48017/24.

В цей же день, 24.01.2025 р., адвокат повторно звернувся із запитом до ТУ ДБР, щодо виконання Ухвали суду. Відповідь на адвокатський запит, згідно вимог чинного законодавства України, ТУ ДБР не надало.

24.01.2025 р. Офіс Генерального прокурора листом №31/5/1-6503ВИХ-2531/5/1-р перенаправив мою скаргу від 21.01.2025 р. для розгляду до Київської міської прокуратури.

29.01.2025 р. Київська міська прокуратура, листом №27-246ВИХ-2527-р-25, перенаправила скаргу до ДБР, в якому зазначила, що «перевірку доказів викладених у зверненні, необхідно провести згідно з вимогами чинного законодавства та за наявності підстав вжити заходів реагування».

30.01.2025 р. від ТУ ДБР, я отримала лист за № С-273/к/11-02-2071/25 від 29.01.2025, за підписом В. Дрозда з відповіддю, що Ухвала від 26.12.2024 р. до них не надходила. Тобто, вказана посадова ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, не лише не виконує Ухвалу суду, а й цинічно порушує Конституції та законодавство України.

Причини блокування рішення суду та переслідування науковців, за розкриття злочинів кремля, полягають у наступному:

Політичні переслідування науковців, розпочалися у 2021 р. після проведення Міжнародного форуму «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо». Саме на цьому форумі були озвучені результати наукових досліджень та судових експертиз, щодо чисельності знищених українців комуністичним режимом у 1932-1933 рр.

Після форуму, у листопаді 2021 р., мене запросили на нараду до міністра культури О. Ткаченка, на якій був присутній голова Українського інституту національної пам’яті А. Дробович. Вказані посадові особи під час наради вимагали не називати Голодомор злочином геноциду, ввести цензуру на усі книги видані Інститутом дослідження Голодомору та Національним музеєм Голодомору-геноциду та озвучувати лише проросійську версію «голоду», намагаючись подати це як нібито «єдину спільно напрацьовану позицію». Вказана інформація опублікована у газеті «Україна молода», стаття «Якби ви всі пішли б в колгосп, то не прийшлося б Вас голодом морити» https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/177554#google_vignette У мене склалося враження, що я знаходжуся на нараді у «кремлі». Одразу пригадалося, як у 2015 р. міщанский суд м. москви визнав мене та професора Р. Сербина з Канади – екстремістами, за наукову діяльність, а саме за видання збірника: «Рафаель Лемкін. Радянський геноцид, як класичний приклад геноциду». Зрозуміло, що від пропозиції О. Ткаченка та А. Дробовича я відмовилася. Згодом, мені прийшло смс повідомлення особисто від О. Ткаченка про звільнення. У зв’язку з тиском та неодноразовими погрозами я потрапила до лікарні.

7 грудня 2021 р., перебуваючи на стаціонарному лікуванні, о 21 год. мені зателефонував А. Дробович, та посилаючись на вказівку міністра культури О. Ткаченка, вимагав написати заяву про звільнення з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду та публічно звинуватити видатних українських дослідників Голодомору: В. Сергійчука, В. Марочка, В. Василенка, С. Маркову та ін. у фальсифікаціях та фабрикаціях досліджень; визнати, що втрати 3,5 млн жертв Голодомору – єдино правильними. У іншому випадку у нього є дозвіл з Кабінету Міністрів України «знищити мене так, що навіть мої діти не знайдуть роботи в Україні».

17 грудня 2021 р., Дробович дав на інтерв’ю, в якому публічно погрожував провідним дослідникам Голодомору: проф. Володимиру Сергійчуку, проф. Володимиру Василенку, проф. Василю Марочку: “Від їхньої репутації каменя на камені не лишиться»: Дробович про справу 10,5 млн жертв Голодомору» https://suspilne.media/culture/190370-vid-ihnoi-reputacii-kamena-na-kameni-ne-lisitsa-drobovic-pro-spravu-105-mln-zertv-golodomoru/

24 червня 2022 р. О. Ткаченко звільнив мене із займаної посали, під час знаходження у декретній відпустці. Незаконне звільнення мене з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду з особистих мотивів Ткаченком було скасовано судами. Представник міністерства культури Д. Яцишен, цинічно, під час судового засідання заявив, що причиною звільнення мене з посади – є озвучення 10,5 мільйонів жертв Голодомору-геноциду. Верховний Суд у своїй Постанові від 14 лютого 2024 р. вказав про політичне переслідування. Інформація викладена в ЗМІ https://www.youtube.com/watch?v=kzzjkZ2zllU https://mail.google.com/mail/u/0/?tab=rm&ogbl#inbox/KtbxLrjdrTBpfdksgtMJfhBhPvhKWvzWcL?projector=1

Крім того, за вказівкою О. Ткаченка, до суду подано у якості доказів – російські пропагандистські матеріали. Також були вчинені проти мене інші протиправні дії – службові підроблення документів та переслідування моєї малолітньої дитини. З цього приводу Національна поліція зареєструвала кримінальні провадження та розпочала досудові розслідування https://davniyhalych.if.ua/shahraistvo-pidrobka-ta-vtrychannia-kriminalni-provadjennia-proti-direktorki-myzeu-l-gasidjak-i-diialnist-p-iatoi-koloni/

27 червня 2023 р., О. Ткаченко, не поновивши мене на посаді, видав другий незаконний наказ про звільнення. Суди першої та другої інстанції скасували цей наказ, визнавши його протиправним. Під час розгляду справи у Івано-Франківському апеляційному суді стало відомо про третій незаконний наказ про звільнення, який 5 червня 2024 р. видав в.о. міністра культури Р. Карандєєв. Наразі справа про друге незаконне звільнення знаходиться на розгляді Верховного Суду.

З метою знищення новітніх наукових досліджень про злочин кремля та історичної правди про Голодомор-геноцид українців, Ткаченко у змові з Дробовичем, під час російсько-української війни, ліквідували єдиний в Україні Інститут дослідження Голодомору та незаконно звільнили провідних вчених з Голодомору-геноциду. Також, була незаконно звільнена директорка Інституту дослідження Голодомору, д.і.н. Світлана Маркова та Надзвичайний і Повноважний Посол України, суддя Гаазького трибуналу, юрист-міжнародник, проф. Володимир Василенко та ін. Детальніше у розслідуванні брюссельського інтернет-видання EU Today «War on Memory: Unveiling the Persecution of Holodomor-Genocide Researchers in Ukraine» https://eutoday.net/war-on-memory-unveiling-the-persecution-of-holodomor-genocide-researchers-in-ukraine/; переклад https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/175632, та у статті «України молодої» «Війна за правду про геноцид: переслідування науковців, кримінальні справи та рішення судів» https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/182453

У зв’язку з розголосом, щодо розпочатих в Україні політичних переслідувань проти науковців, до мене звернулися представники владної партії Німеччини, з пропозицією виступити із заявою в Європарламенті та у разі необхідності звернутися за захистом та політичним притулком.

Незважаючи на політичне переслідування та тиск з боку чиновників, 24 грудня 2021 р. я успішно захистила першу в Україні докторську дисертацію з геноциду українців, пройшовши 9 різноманітних перевірок, у тому числі Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

06.06.2022 р. за остаточним рішенням Колегії МОН я отримала диплом доктора історичних наук, тобто у мене з’явилося набуте конституційне право, передбачене статтею 53 та статтею 54 Конституції України.

Продовжуючи мене переслідувати, О. Ткаченко та А. Дробович, вступивши у змову з головою НАЗЯВО А. Бутенком, вже третій рік поспіль намагаються знищити мою докторську дисертацію. На сьогодні моя наукова робота пройшла вже 24 різноманітних перевірки. З приводу цього я звернулася до суду, а Національна поліція відкрила кримінальне провадження. Детальніше у статті «Проти голови НАЗЯВО Андрія Бутенка відкрито кримінальну справу за переслідування дослідниці Голодомору-геноциду українців Олесі Стасюк» https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/184258#google_vignette

01.04.2024 р. Восьмий апеляційний адміністративний суд, відповідно до вимог українського законодавства, прийняв остаточне рішення на мою користь. Проте, судді Касаційного адміністративного суду Берназюк Я.О., Єзеров А.А., Чиркін С.М., порушуючи ст. 19 Конституції України, ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України, не маючи будь-яких правових підстав, вказавши, що справа «має значний суспільний інтерес», незаконно взяли її до розгляду. Значний суспільний інтерес мають справи, які стосуються національної безпеки, виборів, референдуму тощо.

Берназюк Я.О., Єзеров А.А. та Чиркін С.М., незаконно скасували рішення обох попередніх судів та направили справу на новий розгляд до першої інстанції з єдиною незаконною вказівкою – долучити МОН України до справи, на стороні НАЗЯВО. На сьогодні, суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., прийнявши до розгляду справу, виніс ухвалу, в якій вказав, що справа розглядатиметься «за спрощеною процедурою без повідомлення сторін», тобто справа уже не має «значного суспільного інтересу». Також, в порушення ст. ст. 3, 8, 19, 21, 129 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», виконав протиправну вказівку суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., долучивши МОН як третю особу на стороні НАЗЯВО.

Таким чином, О. Ткаченко, А. Дробович та А. Бутенко розробили протиправну схему знищення мого наукового дослідження – першої докторської дисертації з геноциду українців, вступивши у змову заступником міністра освіти та науки М. Винницьким (докази у судовій справі), а також із суддями Берназюком Я.О., Єзеровим А.А. та Чиркіним С.М. Їх метою є – зміна офіційної позиції МОН України, яке прийняло остаточне рішення та присудило мені ступень доктора історичних наук.

З приводу винесення неправосудного рішення та умисного внесення у Постанову від 20 грудня 2024 р., суддями Берназюком Я.О., Єзеровим А.А. та Чиркіним С.М., завідомо неправдивих відомостей, – мною 09.01.2025 р. була подана заява про вчинення кримінального правопорушення до Державного Бюро розслідувань.

17.01.2025 р. ДБР направило мою заяву за належністю до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, для організації її розгляду.

21.01.2025 р. я отримала усну відповідь від ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, що мої заяви та лист за № 90зкп/10-2-04-01-649/25 від ДБР, у них відсутній.

21.01.2025 я повторно звернулася із заявою до ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, про внесення суддями Берназюком Яном Олександровичем, Єзеровим Альбертом Анатолійовичем та Чиркіним Сергієм Миколайовичем, в Постанову Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 р., – офіційний документ, завідомо неправдивих відомостей, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. На сьогодні відповіді, щодо розгляду моєї заяви та внесення відомостей в ЄРДР я не отримала. Заява зареєстрована в ТУ ДБР, розташованому у м. Києві, за № 3684-25/к-від 21.01.2025 р.

Сьогодні, в Україні політично переслідуються науковці, які у своїй діяльності спираються на Резолюцію (1481) Парламентської Асамблеї Ради Європи: «Необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів» від 25.01.2006 р. та Резолюцію Європарламенту від 15.12.2022 р. до 90-х роковин Голодомору, в яких закликано: «засуджувати та спростовувати всі проби спотворення історичних фактів чи маніпулювання громадською думкою в Європі через фальшиві історичні наративи, які сфабриковані та поширюються для підтримки ідеології та виживання злочинних режимів».

В кожній країні, яка пережила геноцид, вже давно встановлено чисельність жертв. Єдина країна у світі, де науковців переслідують за розкриття особливо тяжкого злочину геноциду – це Україна.

У зв’язку з викладеним, керуючись статтями 3, 19, 40, 53, 54 Конституції України,

ПРОШУ

Провести відповідні перевірки за викладеною інформацією у зверненні та притягнути до встановленої законом відповідальності уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, які допустили грубе порушення вимог чинного законодавства України та мої прав, передбачених Конституцією України. За результатами перевірки поінформувати мене у встановлений законом термін.
Зобов’язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, виконати Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2024 р. та надіслати мені повідомлення про початок досудового розслідування і витяг з ЄРДР на мою електронну пошту: [email protected]
Надати мені повідомлення про початок досудового розслідування та витяг з ЄРДР, щодо реєстрації відомостей, за моєю заявою від 21.01.2025 р. ( вхідний № 3684-25/к) до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, про вчинення кримінального правопорушення суддями Берназюком Я., Єзеровим А. та Чиркіним С.
Вжити заходів, щодо захисту моїх прав та свобод, зупинити політичне переслідування мене та інших дослідників Голодомору окремими представниками влади, за наукову та громадську діяльність.