Приклад міжнародної дези: вкид ірландського видання про те, що секретаріату ООН заборонили вживати слова «вторгнення» та «війна» по відношенню до нападу росії на Україну. А також розповіді про те, що на захоплених «орками» АЕС все в порядку. Хоча у МАГАТЕ вже зник зв’язок із системами моніторингу на ЧАЕС, а потім на станції – взагалі зникла електроенергія.
Ще одна деза: росія створює гуманітарні коридори, щоб врятувати мирних українців та студентів-іноземців, але Україна обстрілює їх та мінує дороги. Це вже було в Маріуполі, коли людей збирались вивозити в РФ, в Волновасі – коли заручників обстрілів намагались вивезти в самопроголошену «диру», в Харкові – коли патріотів, що ненавидять путіна збиралися відправити в Бєлгород.
Тепер, як кажуть аналітики, в Україні почали працювати групи психологічного впливу. Їхнє завдання – сіяти паніку. Нібито влада здає Україну, Президент Зеленський в Польщі, всі можновладці виїхали та іншу маячню. Мета зрозуміла – змусити українців повірити, що наша держава здається. Впевнений, ніхто в ці нісенітниці не вірить, але якщо від когось почуєте – знайте, це або агент впливу, або той, над ким він вже попрацював.
До речі, звернули увагу? З риторики путінських пропагандистів потроху зникає слово «денацифікація», якої кремль вимагав у своєму ультиматумі під час нападу 24 лютого. Мабуть, до пєскова нарешті дійшло, що «денацифікація» – синонім «нацизму». Тож тепер окупанти вже не «борються з фашизмом», а «рятують світ». Хоча насправді, це світ треба рятувати від росії. І Україна зараз весь світ і рятує