Ігор Лосєв
Чинний воєнний стан, на жаль, поки що не дає результатів… Внутрішній ворог дедалі більше нахабніє. Збільшуючи саботаж. Антинаціональні сили відчувають слабкість влади і переходять у наступ. Чого варта лише російська компанія проти ТЦК, яку залюбки підтримали як проросійська агентура в Україні, так і наші корисні ідіоти кремля. Якщо вже навіть народний депутат фракції Петра Порошенка Олексій Гончаренко закликав скасувати ТЦК. Це те ж саме, що скасувати військо, адже воно не зможе функціонувати без постійного поповнення, а поповнення забезпечують ТЦК. Усі ці руйнівні процеси нищать українську оборону зсередини. Щоб протистояти цим процесам, нам потрібен найвищий стан захисту країни під час війни. Він називається стан облоги. Це вже коли більше нікуди відступати. Стан облоги оголошується коли існує величезна загроза для нації і держави, коли вирішується питання бути чи не бути. Так, це суворе і навіть жорстоке рішення, але альтернатива йому – залежність України. Цей стан передбачає спрощене правосуддя, коли судові рішення ухвалюються швидко, коли створюються, військовопольові суди, трибунали, коли запроваджується смертна кара, коли ведеться рішуча боротьба проти внутрішнього ворога і т.д. Бо сьогодні у нас саботаж (зокрема постачають на фронт міни, що не вибухають, а за це сплачують своїми життями українські солдати, а ніхто за це в тилу не відповів),не працює належним чином оборонна промисловість, росія знищує наші міста ракетними ударами, а ми не можемо чомусь виробляти власні балістичні ракети. І це в країні, де вироблялися найстрашніші стратегічні радянські ракети, котрими хвалився Хрущов, коли бував на Заході. Ось коли ми жорстоко розплачуємося за пацифізм Зеленського 2019,2020,2021 років. У країні немає жорсткого порядку, а він має бути. Як свідчить досвід людства під час стану облоги диверсанти, шпигуни, провокатори розстрілюються на місці без суду і слідства. Коли стан облоги, то внутрішній ворог почувається дуже незатишно. Чи не тому парламент Зеленського воліє не ухвалювати таких рішень як рішення про вищу форму національного захисту стан облоги?
Воєнний стан ще так сяк працює на фронт, в тилу його немає. В Україні 12 рік точиться війна, але ми досі не спромоглися сформувати воєнний уряд. А він нам потрібен як повітря. І нехай цей уряд очолить генерал. Наші цивільні політики як вогню бояться генералів у владі. Хоча в багатьох кризових ситуаціях саме влада військових може врятувати націю. Таке вже було в 1919 році, коли Симон Петлюра страшенно боявся конкуренції з боку героїчного командувача Української Галицької армії генерала Грекова і усунув його з війська, що мало прикрі наслідки для української справи.
Нещодавно в Іспанії сталася подія, що ще раз показує, до чого призводить лібералізм керівників держави, котрі не хочуть діяти жорстко і рішуче.
В Іспанії було вбито невідомими особами колишнього заступника глави Адміністрації Президента України Андрія Портнова. Особисто я вважав би за краще, щоб Портнов був живий і сидів у в’язниці. Проте чинне українська влада нічого не робила щодо нейтралізації цього діяча, котрого одеська громадська діячка патріотичної орієнтації Зоя Казанжи назвала „абсолютним ворогом України”. Портнов ще за Януковича узурпував судову владу в Україні, закликав нищити, піддавати масовим репресіям українських націоналістів, патріотів, готував списки таких людей для фільтраційних таборів. Портнов усіляко демонстрував люту ненависть до всього українського. Деякі стверджували, що цей україножер був завербованим агентом російських спецслужб з оперативним псевдо „ Казбек”.
Такі як „Казбек” діяли так нахабно і цинічно, бо їх ніхто не чіпав. А варто було. Стан облоги навіює жах ворогам України, які звикли до безкарності. Але саме він може стати для нас єдиним шансом національного порятунку.
