Цьогоріч, за даними МОН, найбільш затребуваними спеціальностями стали філологія (більше 76 тис. заявок), право (понад 67 тис.), комп’ютерні науки (понад 66 тис.), менеджмент (більше 62 тис.), середня освіта (понад 44 тис.). Мінімальний конкурс був на ветеринарну медицину (1,2 особи на місце), на хімічні технології, технології легкої промисловості (1,3 особи на місце), прикладну механіку, металургію, атомну енергетику і теплоенергетику (2 людини на місце). На думку Лариси Онипко, керівника проєкту «Премія HR-бренд Україна», HR-експерта кадрового порталу grc.ua, вибір випускників поточного року – це мрія про майбутнє, яка не відповідає реальній ситуації на ринку праці. З цією думкою погоджується й Анна Адом, директор з управління персоналом і побуту ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», група Ferrexpo: «Якщо ми подивимося на те, які спеціальності на сьогодні є пріоритетними, перспективними і високооплачуваними, то вони на 80% не збігаються з цим рейтингом».
Кадровий голод – не за горами
Основними причинами розбіжності очікувань роботодавців і вибору випускників HR-експерти називають падіння рівня профільної освіти, зниження якості життя і здоров’я людей, але головне – загальне падіння інтересу до робітників і технічних спеціальностей. «Якщо говорити про рівень технічної освіти в Україні, то вона не відповідає сучасним вимогам. Технології стрімко розвиваються, а навчання (в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах) критично відстає від реальних запитів бізнесу. Уже не перший рік ми бачимо негативну тенденцію – молодим людям, на жаль, не вистачає базових технічних компетенцій і знань», – коментує Анна Адом. Експерт упевнена, що ситуація, яка склалася, вже в найближчому майбутньому призведе до кадрового голоду в профсферах, пов’язаних з виробництвом, промисловістю, технічними спеціальностями. Цю думку підтримує й Лариса Онипко: «Уже сьогодні ми бачимо гострий брак технічних фахівців, інженерів, експертів сфери виробництва, технологів усіх напрямів – від сільського господарства до хімічної промисловості. Думаю, що в майбутньому кадровий голод у цих профсферах тільки посилиться».
Що робити?
Одним із варіантів вирішення кадрового питання HR-експерти називають співпрацю українських компаній з навчальними закладами: вишами, коледжами, училищами і школами. Так, наприклад, компанія Ferrexpo вже кілька років активно проводить профорієнтаційну роботу серед учнів шкіл, орієнтуючи їх на вибір технічного напряму. Так, за словами Анни Адом, у 2017 році на базі локальної школи в м. Горішні Плавні було відкрито профільний клас (Ferrexpo клас): «Учні 10-11 класів разом зі шкільною програмою поглиблено вивчають предмети, які знадобляться їм для вступу до технічних вишів. При цьому, крім hard skill, ми розвиваємо і soft skill – креативність, здатність мислити без стереотипів (biasless), можливість сприймати і толерантно ставитися до культурних відмінностей тощо».
Схожу стратегію впроваджують й інші компанії. Так, наприклад, фармацевтична компанія «Фармак» підписала меморандум про співпрацю з Малою академією наук України, ініціювавши окрему нагороду для студентів МАН України, які захищають наукові роботи в галузі хімії, медицини і загальної біології. «Наша мета – підтримка талановитої молоді та підвищення наукового потенціалу України», – коментує Вікторія Кондрашихіна, HR-директор компанії «Фармак».
Інші компанії вважають за краще навчати кадри самостійно. Так робить більшість великих українських IT-компаній. Власні навчальні центри є у SoftServe, EPAM, Luxoft і в інших компаніях. За словами HR-експертів, подібні центри не лише підвищують рівень кваліфікації співробітників, які отримують якісні знання в різних сферах (технологічні тренінги, курси англійської мови, soft skills тренінги), а й дозволяють сформувати сильний бренд роботодавця. «Для співробітників украй важливе розуміння, як вони можуть розвиватися в компанії. Прогресивні роботодавці вже давно йдуть у бік навчання і розвитку, побудови індивідуальних кар’єрних маршрутів, менторингу та ін. Усе це не тільки утримує людей, але й підвищує їхню залученість у бізнес-процеси», – коментує Лариса Онипко.
Приклад IT-компаній наслідують й інші. Так, приміром, навесні 2021 року банк ПУМБ відкрив власну Академію аналітики, що діє для всіх охочих. За результатами навчання найуспішніші студенти отримали роботу в банку. За словами представників банку, в цьому проєкті виграв як бізнес, так і українська молодь.
Деякі компанії готові піти ще далі. Так, наприклад, у 2023 році компанія «Фармак» планує запуск нового власного R&D-центру, де будуть проходити розроботки та випробування сучасних ліків. На базі комплексі молоді вчені (не співробітники компанії) зможуть займатися науковою діяльністю. «Це поширена практика за кордоном, і ми хочемо впроваджувати подібний досвід і в Україні», – коментує Вікторія Кондрашихіна.
