У жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону про Рахункову палату. Цим рішенням орган отримав право перевіряти не тільки надходження і використання коштів державного бюджету, а й коштів місцевих бюджетів. Особливо важливим в період воєного часу є те, що під аудит тепер потрапляють кошти міжнародної допомоги — гранти, кредити (позики), та інша підтримка, яку громади отримують від іноземних держав, ЄС та міжнародних організацій.
Таке розширення повноважень стало відповіддю на зростання ролі місцевих бюджетів, які виконують критичні функції в умовах війни і становлять основу для майбутнього відновлення. Від ефективності використання цих коштів залежить швидкість відбудови зруйнованого.
Чому аудит місцевих бюджетів має значення
Місцеві бюджети — це фінансування шкіл, дитсадків, лікарень, соціальних програм, укриттів, доріг, громадського транспорту. Станом на 16 листопада 2025 року доходи місцевих бюджетів із початку року становлять близько 653 млрд грн, і це робить місцевий рівень одним із ключових центрів управління публічними фінансами.
Крім того, з початком повномасштабної війни значно зросла частка міжнародної допомоги, що надходить громадам. Поряд із цим збільшилися і ризики: від організаційних помилок до нецільового або неефективного використання ресурсів.
В умовах війни громади працюють у середовищі високої невизначеності. Доходи можуть різко зменшуватися або змінювати структуру, видатки зростають у напрямках, які ще кілька років тому не були у фокусі. Частина управлінських команд працює в умовах кадрового дефіциту. Через терміновість рішень зростає вірогідність помилок, неточностей у плануванні, зайвих витрат або дублювання програм. Одночасно громади отримують дедалі більше міжнародної допомоги — фінансової, гуманітарної, технічної. Відсутність системного зовнішнього аудиту на цьому рівні створює простір для неефективності, випадкових рішень або неправильного адміністрування ресурсів. Тому запровадження аудиту — це не каральний захід, а спосіб підтримати громади у складний період і допомогти їм ефективніше управляти фінансами.
Яким може бути аудит у масштабах України
Україна має одну з найбільш розгалужених систем місцевого самоврядування в Європі — понад 1500 місцевих бюджетів. Це великий виклик для будь-якого контролюючого органу. Тому для Рахункової палати важливо вибудувати логічну та прозору систему відбору громад для перевірок, щоб пріоритет отримували ті, де ризики або обсяги фінансування найвищі.
Додатково потрібна цифровізація процесів — автоматичний аналіз бюджетних показників, даних закупівель, виконання програм та фінансових потоків. Такий підхід дозволить суттєво розширити охоплення аудитів без збільшення штату.
Також варто формувати довгострокові плани контролю, які дозволять відстежувати повторювані проблеми та оцінювати ефективність рекомендацій. Системність у плануванні перетворює аудит із разової перевірки на інструмент розвитку.
Для місцевих органів влади нова модель аудиту означатиме перехід до системнішої роботи з документами, звітністю та фінансовими даними. Громади матимуть більше стимулів підвищувати якість планування та контролю за виконанням бюджетних програм. Робота комунальних підприємств буде розглядатися у ширшому контексті, ніж просто покриття витрат,— аудит звертатиме увагу на їхню фінансову стійкість, ефективність послуг і відповідність стратегії громади. Актуальним стане питання професійного розвитку фінансових відділів, впровадження внутрішніх процедур моніторингу та ефективнішого використання даних.
Які результати можуть принести зміни
Впровадження нових повноважень відбуватиметься в умовах значних викликів. Переважна частина громад має обмежені кадрові ресурси, а це означає, що підготовка документів і взаємодія з аудиторами потребуватимуть додаткових зусиль. У самій Рахунковій палаті теж виникає потреба у збільшенні штату, розвитку фахової спеціалізації та модернізації внутрішніх інструментів. Проблемою є і те, що багато фінансових даних досі не повністю оцифровані або зберігаються у несумісних форматах. Нарешті, існує ризик, що громади сприйматимуть аудит як тиск, а не як підтримку,— це може ускладнити співпрацю.
Розширення функцій Рахункової палати може суттєво підсилити прозорість і підзвітність місцевих фінансів, підвищити довіру міжнародних партнерів і громадян, допомогти громадам уникати помилок та неефективних рішень. У перспективі це формуватиме зовсім іншу культуру управління — професійну, відповідальну та орієнтовану на результат.
Аудит місцевих бюджетів може стати тим механізмом, який допоможе громадам стати сильнішими, а країні — ефективнішою у використанні кожної гривні, зокрема міжнародної підтримки.
Авторка – Марія Мигаль, комунікаційна менеджерка Інституту аналітики та адвокації
