Видання про незламні міста України створене у форматі абетки, харківська — відкриває серію.
Презентували книгу 18 березня автор текстів про Харків Сергій Жадан і авторка проєкту «Книга-мандрівка» Ірина Тараненко.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми були вражені тим, скільки людей нам написали, що дивляться «Книгу-мандрівку». Ми зрозуміли, що хочемо ще якомога більше розповісти про наші незламні міста. Так і народився проєкт. Це наш міні-формат, «Книжечка-мандрівочка». Перші шість книжок — про прифронтові міста. Відкриває серію Харків, потім буде про Чернігів, Миколаїв, Суми, Запоріжжя та Київ», — розповіла Тараненко.
Книжки створено у форматі абетки. Не всім авторам, які працювали над містами, вдалося написати тексти до кожної літери, натомість у «харківській абетці» є розповіді навіть на «Й» та « Ї» — «Йогансен Майк» і «Велисипед «УкраЇна» відповідно, відзначає авторка ідеї.
Формат певною мірою стримував та обмежував, але й змушував проявляти креативність, додає Сергій Жадан.
«На «С» у Харкові є і Сковорода, і будинок «Слово» і Салтівка — і Сковорода, і будинок «Слово», і Салтівка у книзі є, і всі три — на різні літери. Це певна гра, конструктор, до якого не треба ставитися як до якогось академічного видання. Слід ставитися з іронією, любов’ю та ніжністю», — говорить письменник.
Зауважує: довго роздумували, що ж подати на літеру «Ґ» — з його подачі розповіли про феномен харківського самвидаву 1980-1990 років.
«Я згадав, як у середині та наприкінці 1990-их років ми при Харківському літературному музеї робили незалежний часопис, який називався «Ґіґієна». Мій співредактор Ігор Бондар-Терещенко робив макет і написав слово «гігієна» через дві літери «ґ». Зробив в одному слові дві помилки, але це стало фішкою, і ми й далі видавали журнал під такою назвою, що додала якогось шарму», — згадує Жадан.
Зауважує: довго роздумували, що ж подати на літеру «Ґ» — з його подачі розповіли про феномен харківського самвидаву 1980-1990 років.
«Я згадав, як у середині та наприкінці 1990-их років ми при Харківському літературному музеї робили незалежний часопис, який називався «Ґіґієна». Мій співредактор Ігор Бондар-Терещенко робив макет і написав слово «гігієна» через дві літери «ґ». Зробив в одному слові дві помилки, але це стало фішкою, і ми й далі видавали журнал під такою назвою, що додала якогось шарму», — згадує Жадан.
А на літеру «Ж» — сам автор. На цьому наполягла команда проєкту, хоч письменник усіляко відмовлявся, зазначила Ірина Тараненко.
Письменник розповів, що працював над книгою під час туру Україною з «Собаками».
«Єдиний сумнів був — коли це зробити, бо ми з музикантами були в турі. Але дуже хотілося долучитися до проєкту, бо він цікавий, оригінальний і на часі. Тому книжка писалася в перервах між виступами, саундчеками та автограф-сесіями. Сподіваюся, це не відбилося на якості тексту, бо все це робилося з великою любов’ю до міста. Хотілося як підкреслити позитивні стереотипи про Харків, так і затінити негативні, які давно не на часі і від яких слід давно відмовлятися», — сказав автор.
Він наголосив, що давно слід забути про культурологічний стереотип «Харків —перша столиця», що домінував не одне десятиріччя.
«Це було для багатьох харків’ян приводом для гордості, хоча якщо подивитися серйозно, згадати історію, як проголошувалася столиця «червоної» України в 1919 році, то, ясна річ, це робилося на кістках УНР і всупереч самій ідеї української незалежності», — зауважив Жадан.
Проєкту «Книга-мандрівка» загалом 7 років. Після випуску перших книжок почали робити мультфільми, які зараз включені до контенту всеукраїнської школи-онлайн.
«Ми намагаємося знайти щось найцікавіше і подати це небанально, подати так, щоб зрозуміла і 6-річна дитина, і нобелівський лауреат. Ставимо на меті — працювати з живою, розмовною мовою та відкривати щось нове», — зазначила Ірина Тараненко.
Джерело: mediaport
