У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва розпочала роботу виставка, присвячена 100-річчю від дня народження Сергія Нечипоренка, народного художника України, члена НСХУ, професора, мистецтвознавця, педагога, дослідника, який своє творче життя присвятив українському декоративному ткацтву.
На виставці представлено 48 авторських робіт, виконаних на провідних підприємствах художньої промисловості України, які привертають увагу багатством орнаментальних рішень і засвідчують широке розмаїття творчих інтересів митця. Серед експонатів – рушники, плахтові тканини, декоративні панно та інші твори. Також представлено 6 акварелей (ескізи) з родинного архіву художника.
На відкритті виставки відомий український митець Володимир Прядка згадував про те, як разом із Сергієм Нечипоренком вони стояли у витоків створення Спілки майстрів народного мистецтва України та стали її ідеологами. «Батько художнього ткацтва, великий ентузіаст і патріот Сергій Григорович викликає захоплення подвигом свого життя. Його творчість і громадська діяльність заслуговують на визнання та пошанування», – зазначив Володимир Прядка.
Протягом довгого творчого життя художник створив понад 2000 композицій для художнього ткацтва. Сергій Григорович вніс багато нового в мистецтво ручного декоративного ткацтва. Творчо опрацювавши художню спадщину минулого, майстер створив принципово нові тканини, що широко застосовувалися в інтер’єрах.
Нове слово сказав Сергій Нечипоренко у традиційному плахтовому тканні. Застосовуючи у плахтових малюнках змішані техніки, перебірну та човникову, художник створив різноманітні орнаментальні мотиви.
Вагомим є внесок митця у розвиток рушникового мистецтва України. Створені художником рушники всі різні за орнаментикою, колористикою, але кожен вражає завершеністю композиції, красою і неповторністю.
Окремий напрямок творчості Сергія Григоровича – тематичні панно за фольклорними, архітектурними мотивами, панно, присвячені видатним діячам української літератури, і цілий цикл, що має назву «Мої берегині».
Понад 20 років Сергій Нечипоренко викладав у Київському Державному інституті декоративного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука (нині Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука) на факультеті художнього ткацтва, засновником якого він був.
Підсумком творчого життя видатного художника стали видані ним книжки «Українські тканини та килими України»(2005), «Український килим»(2007), «Мої берегині» (2007), «Українська вишивка» (2007), «Українська вибійка» (2010).
У колекції музею зберігається 272 твори художника – тематичні панно, декоративні тканини, рушники, плахти тощо.
Виставка триватиме до 13 листопада.
Про автора творів:
Народився Сергій Григорович 19 жовтня 1922 року у с. Пролетарському на Чернігівщині. Закінчив Кролевецький художньо-промисловий технікум, згодом – Всесоюзний інститут текстильної та легкої промисловості. Розробляв зразки декоративних тканин у Науково-дослідному інституті художньої промисловості при Академії архітектури України, викладав у Київському республіканському художньо-промисловому училищі. З 1950 року працював у Центральній художньо-експериментальній і науково-дослідній лабораторії Укрхудожпрому.
До останніх днів свого життя Сергій Григорович працював у Київському інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука, ділився секретами ткацької майстерності зі студентами та видавав власним коштом посібники та іншу методичну літературу.
Корифей українського художнього ткацтва, митець сприяв розвитку музейної справи в Україні. Допомагав в організації музеїв: художнього ткацтва у м. Кролевці, Музею декоративного ткацтва Чернігівщини в м. Козельці Чернігівської області, Етнографічного музею в НІКЗ «Гетьманська столиця» м. Батурин, Чернігівська область.
Сергій Григорович займався також і дослідницькою діяльністю. Він обстежив 18 областей України, шукав народних майстрів, залучав їх до творення, збирав зразки різних видів українського народного мистецтва.
Сергій Нечипоренко – Народний художник України (1996), заслужений діяч мистецтв України (1992). Нагороджений орденом „За заслуги” III ступеня (2001).
