11 жовтня в Івано-Франківську відбулася презентація книги «Ленкавський Степан. Український націоналізм. Твори. Том 2. Ідеологія. Філософія». Збірник є другим перевиданням та матиме п’ять томів. Організатором презентації виступив Інститут наукових студій націоналізму, а видання представив його упорядник, доктор політичних наук, голова обласної ради Олександр Сич.
Як зауважив історик, до другого тому збірника праць ідеолога та Провідника ОУН Степана Ленкавського ввійшли роботи, що становлять ідеологічну та філософську частину його творчої спадщини. Як і перший том перевиданого збірника, другий містить інформацію, якої немає у «старому» виданні.
«Коли роками вивчаєш, структуруєш матеріали у багатотомник, то завжди знайдеш щось таке, що варто було додати до вже виданого. Відповідно, коли маєш нагоду структурувати книжку по-новому, то користаєшся цим і змінюєш порядок тої інформації. Тому до другого тому ввійшли праці як і з першого, так і третього тому», – зазначив Олександр Сич.
Пропонована збірка творів Степана Ленкавського пронизана ідеєю нації, її незбагненним ірраціональним гоном до життя і самоствердження, інструментальною роллю націоналізму в реалізації її призначення. Автор звертається до теми національної революції, обґрунтовує засадничий націоналістичний принцип опертя на сили власного народу, вдається до роздумів про призначення національної еліти, політичну консолідацію українського суспільства, тяглість і спадкоємність національно-визвольної боротьби. Його думки актуальні при осмисленні ряду проблем сучасного українського суспільно-політичного життя.
Олександр Сич переконаний, що якби очільники України хоча б трішки читали спадщину українського націоналізму, то могли б уникнути багатьох помилок. Адже ті, хто залишив по собі письмові пам’ятки – Бандера, Стецько, Ленкавський та інші – зуби з’їли на боротьбі проти московського агресора.
«Якщо вони попереджали, що ніколи московити не зупиняться в намаганні знищити українську націю, то вони знали, що говорять. Якщо хтось в 1991 році думав, що вони помилялися, то 2014-й, а особливо 2022-й, підтвердили, як вони глибоко і далеко мислили. Якщо вчора по національних каналах ми не могли і слова почути про Бандеру, націоналістичну історію, то сьогодні ідуть сюжети про націоналістичне підпілля на сході Україні, згадують Акт відновлення Української Держави у Львові, згадують брата Степана Бандери, який імовірно загинув у Херсоні. Сьогодні Президент України говорить деякі речі, які можна майже слово в слово цитувати з доктрини українського націоналізму. Сьогодні ті, хто найбільше критикував націоналізм, найголосніше кричать «Слава Україні!» Я в порівнянні з ними виглядаю, як ліберал. Бо якщо я помірковано і об’єктивно ставився до українського націоналізму протягом всього свого життя, то моя поміркованість вчора – це був радикалізм, а сьогодні – це вже лібералізм. Але війна закінчиться і попутники відійдуть від націоналізму. Такі праці, як я презентую сьогодні, дадуть можливість кристалізувати його, дадуть можливість тим, хто сьогодні попав до прихильників націоналізму, відділити зерно від полови. Дадуть зрозуміти, який він – справжній український націоналізм», – переконаний науковець.
Керівник Інститут наукових студій націоналізму Ігор Дебенко відзначає, що книжка дасть відповіді на багато актуальних запитань.
«Прочитавши збірник, можна зрозуміти, чому російська нація хвора і чому вона хоче нас знищити. Російська нація не захворіла сьогодні чи вчора. Вона як була хвора 70 років тому, так і залишилась. В її мізки вкладають те, що хочуть. Ленкавський ще тоді писав, що посереднього вибору немає і ніколи не було – або Москва, або Київ. В книжці дуже багато описано про московські методи поневолення. Вони не змінилися й досі.
Ленкавський писав: «В нації непомітно виростають крила і вона не знає коли і яке покоління її підірве і піднесе на вищий щабель розвитку. При цьому це покоління навіть не помічає цього піднесення, як і не помічає людина свого щоденного росту». Сьогоднішніми крилами нашої нації є наші ЗСУ і вони нас піднесуть. Ця тонка візія прослідковується. Тож переконаний, що книжка корисна для читання і нашому поколінню, і наступним», – відзначив Ігор Дебенко.
Зауважимо, що твори Ленкавського надіслані в національні та державні наукові бібліотеки України, в наукові бібліотеки провідних вищих навчальних закладів і в усі обласні універсальні наукові бібліотеки.
Мар’яна Гринечко
