8 жовтня відділ україніки провів поетично-ідеологічний вечір, присвячений вшануванню пам’яті українського поета, ідеолога українського націоналізму, автора геополітичної концепції України Юрія Липи.
Вступне слово на вечорі виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він наголосив , що поет для Юрія Липи – це провідник нації і тому в його поезії , літературознавчих працях і працях з геополітики – головні думки про велике майбутнє української раси і як воно має здійснитися, як пробудити українців до життя згідно призначення перед Богом і нацією. У своєму слові доповідач навів текст Юрія Липи «Як же ж не вчув призначення свого, – ти ще не жив, і ще не вартий вмерти», і назву посланія Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…», де звучить одна думка про потребу народитися до життя згідно призначення, до служіння своїй нації, народитися для України як свідомі українці.
Поетичний світ Юрія Липи розкрито у викладі відомого літературознавця Мар’яни Комариці. На її думку – назви поетичних збірок «Світлість», «Суворість», «Вірую» – це три щаблі духовного сходження поета, поетичне «Вірую» нерозривно пов’язане з ідеєю призначення митця, своєрідною місійністю, ґрунтованою на вертикалі взаємин поета з Богом. У вірші «Призначення» це доведено до меж самопожертви: «Як же ж не вчув призначення свого, – ти ще не жив, і ще не вартий вмерти». За твердженнями літературознавця Юрій Липа вважав, що національна література може утримувати єдність і енергію раси або її зруйнувати. Він висловив ідею літератури як авангарду на полі боротьби за національну духовну самототожність, аби Україна не була полем битви чужих інтересів, а національною державою, замкненою цілісністю кордонів з окресленим традиційною культурою обличчям.
Поетичні твори Юрія Липи натхненно прочитала відома українська акторка театру Лідія Данильчук. Вже самі назви поезій промовляють до нас: «Призначення», «Виноград»,«Суд Сірка», «Батькові»,«Бог і непримиренність», «Жінка». Глибина ідей прочитаних поезій нагадувала гори з урвищами і скелями , думки заміняли почуття, а публіцистичний пафос – поетичний ритм.
Відомий дослідник українського національно-визвольного руху у ХХ столітті Ярослав Сватко говорив про сучасну українську геополітику у контексті праць Юрія Липи «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії». Він наголосив на тому, що книга «Призначення України» має бути настільною книгою для кожного свідомого українця поряд з «Кобзарем» Тараса Шевченка.
Директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга представив свій український проект вшанування імені видатного українця. Подвижницька діяльність видавництва і благодійного фонду «Призначення» імені Юрія Липи принесла українському читачеві неоціненну спадщину поета та ідеолога націоналізму від окремих збірок «Світлість», «Суворість», «Вірую» до видання зібрання творів у 10 томах і видання сучасних досліджень його творчості.
Довершенням поетично-ідеологічного вечора стали слова громадсько-політичного і державного діяча, історика Олега Синютки (Олег Синютка) про потребу українського державного проєкту гідного вшанування поета і провідника нації Юрія Липи.
На заході відділ україніки презентував виставку плакатів з цитатами Юрія Липи і книжкову виставку «Лицарі меча і духу: батько і син, Іван і Юрій Липи. Участь у заході взяли: громадський діяч Юрко Антоняк, голова товариства імені Омеляна Ковча Михайло Костів, голова товариства імені Олени Теліги Тетяна Шаленко, голова товариства «Опілля» Василь Лаба, голова фундації імені Григорія Нудьги Анатолій Бурдейний, директор «Релігійного видавництва Святих Володимира та Ольги» Володимир Панчишин,заступник голови Львівської обласної організації організацій роботодавців Михайло Вельгош, поет Богдан Чепурко, художник Ігор Копчик та інші.
Юрко Антоняк
